Не йди !
Здавалось,
Ще все попереду.,
Що можна встигнути.
Не йди!
Та настав день –
Чорний…
Три букви лише,
Які стали вироком.
Лише три букви,
А життя постало
В іншому світі.
Не йди!
Поїздки,процедури.
То надія,то розпач.
І між цим – сльози…
Три роки трималась,
три роки боротьби…
Не йди !
” Я знаю,мамо…”
А так хотілось жити!
І мами ще треба доньці і сину.
Ще зустріла день народження.
Остання світлина.
Не йди!
Ти тихо пішла…
За межу…
Чому ? Так рано!?
Автор публікації
Коментарі: 37Публікації: 87Реєстрація: 04-08-2018
Достижение получено 27.12.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
Достижение получено 13.01.2019
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
2 коментарі “Не йди!”
гарна поезія про страшну хворобу, мало хто зрозуміє, який це насправжі жах. яка боротьба за життя, яку, на жаль, не всім судилося виграти.
Щиро дякую за відгук та розуміння..Це треба прожити ..Ці три роки І врешті -решт зрозуміти, що не в силі вирвати з лабет хвороби.Вже пішов четвертий рік, як дочка відійшла у 35 років. Тримаймось!