В руці моїй горить вогонь. Рука моя пече від болю. Розлука,молодість,любов Слова написані ще кров’ю. На стінах сірих від понять Читаю ті рядки я знову. Пишу спочатку про життя, Щоб потім вмерти із тобою. І щоб утриматись від слів. І щоб горіли ось ті руки. Лист від коханої спалив, Де […]
Daily Archives: 25.04.2021
Вона в повітрі вже витає і в головах деяких є, але цей світ іще існує, у ньому Франція живе. Версаль вже сотворило сонце, що королем себе назвав, палац і парк, і вже віконце в Америку світ відкривав. Ураз ставав неначе більшим: планета величезною була, а тут Париж із […]
Закручинилась подруга и давай-ка горевать: время зимушки минуло и пора ей улетать. Напоследок бушевала и кидала вниз снега, и по горах, по высоких вьюга резвая мела. Сила кончилась у вьюги время вышло у зимы, на высоких, на вершинах ещё горы видят сны. И сугробы по колено, ночью шествовал мороз, но […]
Танец с граблЯми всем танцам даст фОру, Что там чечётка, мазурка и твист, Вместе с граблями с утра до забора Пляшет матёрый рецидивист. 25.04.2021
Мы с собой на тот свет ничего из скарбов не возьмём, Ничего из того, что нам кажется важным и ценным, Мы оставим лишь Душу, которая помнит о том, Что изменчиво всё, кроме Бога, Любви и Вселенной. 25.04.2021
Ми з собою нічого не візьмемо з цього життя, Нічого із скарбів цього світу не буде в нагоді, І лише пам’ятає Душа у момент каяття, Що безмертна вона і безмертя у нашій Природі. 25.04.2021
Він проживав серед імперій і у одній із них творив, тужив за домом в Україні і повертатися хотів. Іще були часи імперій, здавалася нескінченою суть, хоч перші згадки революцій оцінювалися уже мабуть. Звичайно, царська пропаганда, трагедії й людські слова, та проголошене лишилось і як забути ті слова? […]
Не йди ! Здавалось, Ще все попереду., Що можна встигнути. Не йди! Та настав день – Чорний… Три букви лише, Які стали вироком. Лише три букви, А життя постало В іншому світі. Не йди! Поїздки,процедури. То надія,то розпач. І між цим – сльози… Три роки трималась, три роки боротьби… Не […]
Ты знаешь, я плакать уже не хочу, Всё стало таким одинаково серым, Мне раньше казалось, что всё по плечу, И я всем казалась и умной, и смелой. Но выцвели краски, иссякла лазурь Для неба, для счастья иссякло терпенье, И мне говорят:”Не печалься, не хмурь Ни брови, ни сердце плохим настроеньем. […]
. . РІДНЕ ДИТЯТКО – Частина 8 . .Я ходила по своєму заквітчаному подвір”ї і з неабияким захопленням милувалася великими розлогими кущами хости. Привабливі рослини із широкими глянцевими листками і білими дзвонико-подібними квітками на високих стеблах – гілочках створювали […]