Ти сам собі владика й пан,
Життєвий шлях торуєш пружно,
Та серце рветься в Ханаан –
Лиш там йому солодко, друже!
Ти все біжиш. Міражний сон
Так манить до тепла, до щастя.
Терпець – пустельний скорпіон
У тебе висить на зап’ясті.
І неможливого нема,
Коли мета перед тобою.
Пустеля стане, мов жива,
Наперекір стражданням, болю.
Досяг мети… Самообман
Не напоїть ні дух, ні душу…
Бо серце рветься в Ханаан –
Лиш там йому солодко, друже…
Думок на тему “У кожного свій Ханаан”
цікаво