Її врода непокірна:
Смарагдовими блискі́тками
У очах кохання квітне,
Й сльози, наче з шовку зіткані.

А волосся тьмарить очі.
Вітер загорнувся в них
Небокраєм темних но́чей,
І дріма в обіймах стиха.

Сонця промінці мрійливі
На м’яких губах спіткнулись,
Поцілунком обпалили,
Ніжним щемом доторкнувшись.

З перламутру бліді щоки,
А краєчки довгих вій
Із косих дощів кислотних,
Відшліфовано обвіяні.

Автор публікації

Офлайн 6 років

Вікторія Фединишин

58

Коментарі: 0Публікації: 18Реєстрація: 11-04-2020

Бронзове перо

Достижение получено 11.04.2020

Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій