«Не настане світанку»
Коли я твого не отримаю доброго ранку,
Тоді зрозумію, напевне, наскучив тобі.
Для мене тоді не настане світанку.
Я просто навік пропаду в темноті.
Не буде розмов вже до пізньої ночі
Про те, як минув наш сьогоднішній день.
Не зможу я стерти заплакані очі
Й за помилки свої просити прощень.
Коли я твого не отримаю доброго ранку,
В мені обірветься жага до життя.
Не хочу із тебе робити я бранку,
Жбурнувши свої почуття, мов сміття.
Та рано чи пізно той ранок настане.
Життя невблаганне він розірве.
Із серця дощем почуття неприбране.
Та поки нехай воно там підожде.
22.04.2017.
#ВіталійПрокопович

Думок на тему “«Не настане світанку»”
Так буває… На жаль….