Для голосування необхідно авторизуватись

«Невидима війна»

 

«Невидима війна»

Ті що клялись на крові, вірності країні,
За неї кров’ю заплатили.
А ті котрих, влаштовують руїни,
Між тих руїн, і далі тихо жили.

Щодень солдати голови ложили,
На тій війні, яку ніхто не бачив.
За ними вдови лиш тужили
І юний син, що тата не побачив.

Сірі руїни, привиди похмурі,
Колись прекрасні, і живі міста.
У них блукають люди у зажурі,
Душа тепер у них пуста…

На мир надію, розтоптали,
Довкола сіючи нещадно смерть і хаос.
Від кого ви народ наш захищали?
Між обстрілів, і життєдайних пауз.

І хто поверне мамі сина?
Живого, а не у мішку.
Яка ж розпочала це все потвора?
Що розривала мою землю по шматку…
17.12.2015.

#ВіталійПрокопович

#поезія

#вірші

#віршіУкраїнською

#поезіяукраїнською

#поетичнийщоденник

 

5

Автор публікації

Офлайн 22 години

Віталій Прокопович

773
Коментарі: 4Публікації: 252Реєстрація: 26-08-2018

Вибір видавця (Лютий 2020)

Достижение получено 25.04.2020

Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)

Небайдужий читач

Достижение получено 26.01.2019

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Думок на тему “«Невидима війна»”