«Невидима війна»
Ті що клялись на крові, вірності країні,
За неї кров’ю заплатили.
А ті котрих, влаштовують руїни,
Між тих руїн, і далі тихо жили.
Щодень солдати голови ложили,
На тій війні, яку ніхто не бачив.
За ними вдови лиш тужили
І юний син, що тата не побачив.
Сірі руїни, привиди похмурі,
Колись прекрасні, і живі міста.
У них блукають люди у зажурі,
Душа тепер у них пуста…
На мир надію, розтоптали,
Довкола сіючи нещадно смерть і хаос.
Від кого ви народ наш захищали?
Між обстрілів, і життєдайних пауз.
І хто поверне мамі сина?
Живого, а не у мішку.
Яка ж розпочала це все потвора?
Що розривала мою землю по шматку…
17.12.2015.
Автор публікації
Коментарі: 4Публікації: 265Реєстрація: 26-08-2018
Достижение получено 25.04.2020
Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)
Достижение получено 26.01.2019
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Думок на тему “«Невидима війна»”
Війна в Зоні Ато в Донецькій та Луганській областях продовжується. За неофіційною статисикою тут загинуло понад 30000 українських воїнів та мирних жителів, а тако багато російських солдат…Україна вимушена вести переговори з агресором – Росією. Трагічна ситуація, яка може затягнутись ще на 10 років війни і нових жертв. Саме тому поезія вразила силою життєвої Правди. Я щойно також опублікував вірш КРИВАВа ЗОНА АТО: СТОП ВІЙНА…. Я думаю, що українська поезія повинна кричати про цю війну на повний голос, щоб українське суспільство мало більший вплив на Українську Владу, яка не робить все належне, щоб зупинити цю криваву війну!!!!