“Повітря”
Ти надихай мене на нові вірші,
Будь моєю музою блудною.
Коли серцю моєму все гірше,
Ти не буваєш для нього нудною.
Звичкою стало давно моєю,
Розмови з тобою до пізньої ночі.
Коли все небо розлилась зорею,
Кому з нас сон закриватиме очі?
Просто світи наче сонцем яскраво,
Світла так часто бракує людям.
Та лиш коли я тебе зустрічаю,
Мало повітря стає моїм грудям.
Ти надихай, бо полишу писати,
Знаєш давно вже не стало для кого…
Зовсім уже розучився літати,
Вдосталь напився життя гіркого.
29.03.2021.

Думок на тему ““Повітря””
Несподіваний сюжет вірша. Барвисті поетичні образи. Поетично, щиро, сповідально. Вражений