“Повітря” Ти надихай мене на нові вірші, Будь моєю музою блудною. Коли серцю моєму все гірше, Ти не буваєш для нього нудною. Звичкою стало давно моєю, Розмови з тобою до пізньої ночі. Коли все небо розлилась зорею, Кому з нас сон закриватиме очі? Просто […]
Daily Archives: 29.03.2021
9 posts
Не примножуй даремно муку, До невдачі знайди терпіння, Бути другим – це теж наука, Бути другим – це теж уміння. Для природи усе єдино – Перший, шостий чи тридцять п’ятий, Хто прикриє, нарешті, спини Тих, хто першим іде вмирати? Це ж не люту схопить недугу, Це ж не мрії згубити […]
Вперте кохання Чому з тобою такі вперті, Не поговоримо відверто? У кожного своя є Правда, Та чи вона страждань тих варта? Напевно, треба нам зустрітись, Теплом весняним , щоб, зігрітись. Поговорити про хороше, Про наболіле. Що тривожить? Ніхто не хоче поступатись, Та в правоті не зупинятись. Ти не правий… […]
ГЛАВА1. ” Я должна тебя разлюбить” Тёплый летний ветерок залетал в окно и как разноцветная бабочка касался красивые цветы букет, которых она купила у милой старушке. Таких ярких цветов у женщине было много и Виктория хотела купить все только вот ваз у неё для всех букетов не было и она […]
Я б хотіла зустрітися… Тобою впитися… Чи спинитися… Хм… Забутися. Відлетіти в минуле. Чи в далеке майбутнє. Незабутнє. Незбагненне. Зачароване коло. А так ходиш і ходиш Навколо. І чекаєш… Шукаєш… Гадаєш… Заколисуєш тугу, Тривогу. І ще дякуєш Кожен день Богу. Бо тобі Він дозволив Хотіти… Жити… Любити. 28.03.2021
Ласкаво світять зірки на небі, Та місяця пестять ніби феї, Сьогодні відбувається диво, Затемнення проходить світило. Відтак моменту знову чекає, Накриє хмара чорна й зникає, Вся містика полягає в тому, Залежні ми, та найбільше в повню. З середини несуться назовні, Вирують почуття мов з безодні, У когось з’ясувались стосунки, Хтось […]
Покохай мене так, як ніколи, Покохай мене так, як нікого, Поведи у ромашковий рай. Прошепчи мені ніжності слово, Його слухать я вічно готова, Радість хлюпає аж через край. Серце в грудях так трепетно стука, Ой. приємная ж кохання мука, Насолоди п”ємо ми нектар. Ловиш погляд ти мій загадковий, Від твоєї […]
. . ДОНЕЧКА – РОДИНОНЬКА . .Як тільки-но починають квітувати ранні іриси, здається, що то зелені хвилясті річечки протікають вузенькою змійкою через увесь квітковий розмай, виблискуючи темно-зеленими барвами і відбиваючи провесінь ніжну темно-синього неба. . .І чарівні острівці – кущики кольорових косиць радують душу і серце, нагадують про рідну оселю, […]
. . ФІРЯНКИ У БАБЧИНІЙ ХАТІ… . .Скільки себе пам’ятаю, на вікнах, світлих, великих, широких, у кожній сільській оселі були ФІРЯНКИ (фіранки). Білосніжні, з ніжним голубим відтінком, випрані, накрохмалені, випрасувані ФІРЯНКИ висіли – красувалися у хаті (менша кімната), у великій хаті (кімната […]