Для голосування необхідно авторизуватись

Сльози України

 

Сльози України
 
Моя країна сльози ллє на землю,
Бо злії люди рвуть бідненьку на шматки.
Вона стоїть і плаче на колінах,
І просить в Бога про закінчення війни.
 
Течуть, стікають сльози по солдатах.
Їй жаль – вони такі ще молоді.
Чуби побриють їм у тих воєнкоматах,
Та що поробиш, доведеться йти.
 
Палають танки, і горять солдати,
Й калини грона почорніли у вогні.
І гидко знову ранки зустрічати,
Коли навколо стільки смерті і біди.
 
Моя країна бідна зажурилась.
До неба зносить руки: «Поможи!
Дітей моїх, що полягли, візьми ти на поруки,
А решту ти від смерті захисти!»
 
Моя країно, ти не плач і не журися.
На смерть стояти будемо ми до кінця,
Бо ми усі твої є рідні діти,
І нам судилось вмерти за життя
23.07.2014р.
#ВіталійПрокопович
#поезія
#вірші
#віршіУкраїнською
#поезіяукраїнською
#поетичнийщоденни

 

2

Автор публікації

Офлайн 1 день

Віталій Прокопович

851
Коментарі: 5Публікації: 266Реєстрація: 26-08-2018

Вибір видавця (Лютий 2020)

Достижение получено 25.04.2020

Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)

Небайдужий читач

Достижение получено 26.01.2019

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій