Для голосування необхідно авторизуватись

«Цвіль»

 

 

 

Я існую мов сіра пляма

Яку змиє холодний дощ

Ось я був і мене не стало

Загубився між сірих площ

 

Я існую неначе вічність

Потонувши у злих думках

І не знає напевне більшість

Що я збився в своїх шляхах

 

Ось так можна життя прожити

Озирнутись, а там кінець

Хіба можна себе простити?

Що спускаєш все нанівець

 

Хіба можна усе забути?

Почуття і холодні дощі

Просто треба лише збагнути

Не від всього сховають плащі

 

Стрепенувшись живим відчути

Своє серце у ньому біль

Та простіше усе забути

І впустити у душу цвіль…

17.11.2020.

#ВіталійПрокопович

#поезія

#вірші

#віршіУкраїнською

#поетичнийщоденник

 

 

 

 

5

Автор публікації

Офлайн 1 день

Віталій Прокопович

674
Коментарі: 3Публікації: 235Реєстрація: 26-08-2018

Вибір видавця (Лютий 2020)

Достижение получено 25.04.2020

Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)

Небайдужий читач

Достижение получено 26.01.2019

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

2 коментарі “«Цвіль»”