Для голосування необхідно авторизуватись

«Вирій»

 

 

«Вирій»

Зажурене небо, покрилось туманом
І проблиски сонця останнім обманом
Пожовклі листочки, упадуть додолу
Школярики з сумом пошвендяють в школу

Дрібнесенький дощик, то осені смуток
І люди спішать заховавшись до курток
І чай лише теплий, зігріє долоні
Ми всі потонули, в холоднім полоні

Закутавшись пледом, читаємо книжку
Сховавшись від мряки, шукаєш затишку
Безсовісна осінь, промочить одежу
За зграєю птахів, у небі я стежу

Вони відлітають, туди де ще літо
І зеленню щедро, навколо оді то
Я їм прокричу! Ви мене зачекайте
Від літа ключі, ви у даль не ховайте

Та їм вже нечутний, мій голос далекий
Вони полетіли у вирій, лелечий
Забравши собою те літо, й тепло
Куди вас крилаті, усіх понесло

В. Прокопович……
05,11,2015,

 

1

Автор публікації

Офлайн 6 місяців

Віталій Прокопович

984
Коментарі: 6Публікації: 291Реєстрація: 26-08-2018

Вибір видавця (Лютий 2020)

Достижение получено 25.04.2020

Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)

Небайдужий читач

Достижение получено 26.01.2019

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій