Для голосування необхідно авторизуватись

Код свідомості

Перелом свідомості.

В цьому світі немає нічого більш могутнішого ніж перелом свідомості. Ти можеш змінити колір волосся і свій одяг, свою адресу, своє громадянство або навіть дружину чи чоловіка, але якщо ти не зміниш мислення, то події навколо тебе будуть дублювати себе раз по раз, тому, що все, що змінилося, змінилося лише зовні, в той час як всередині тебе… все залишилось, залишилося як і було. Якщо ти чогось хочеш від життя, ти хочеш змінити себе… Якщо хочеш роздобути щось, дотягнутися до якихось вершин!? Щоб позбутися наприклад шкідливих звичок – доведеться дуже попітніти! Це важко, більшість людей проживають своє життя так і не зрозумівши в чому їх талант, а ті кому вони відомі далеко не завжди займаються їх розвитком. Єдине, що може зробити тебе щасливим мій друже – це крок на щабель вище.
Це усвідомлення того, на що ти здатний! Дотику до стану, коли ти прориваєшся крізь в’язкість битовухи і хоч краєм ока, але ти бачиш як ніби зі сторони істинного та справжнього себе. Коли ти з головою поринаєш в болото своїх страхів і зв’язуєшся з ними в бою, щоб продовжувати рух… Ось тоді і починають відбуватися події, на які ти так довго чекав, якщо ти так і не наберешся мужності та терпіння для звершення тієї чи іншої своєї можливості, якщо будеш продовжувати ходити колом та навколо, намагаючись переконати чимось оточуючих тебе людей, або не дай Боже отримати їх схвалення, все це закінчиться тим, що ти зламаєшся!
Люди втолкують тобі про те, що те, чим ти займаєшся, не має ніякого сенсу і ти поставиш хрест на своєму задумі…
Скільки у тебе залишилося часу? Скільки? Ми не знаємо, і більшість з нас так і ніколи не використають те, що нам дається разом з життям.
Вистачить вже марнувати життя! Якщо хочеш чогось, ти повинен стати невблаганним, навіть безжальним, потрібно вчитися бути спритним, ідейним… Знайти в собі силу залишатися на плаву незважаючи ні на що, ось це і є якість бути сильним. Щоб пізнати та відчути в собі спрагу, потрібно вчитися програвати, отримувати ураження раз по раз і все одно не здаватися!
Ти нестримний, ти сильний, тебе ніщо не зупинить. І щоб ти знав, більшість людей проживає життя на ручнику, який постійно тягне їх лише назад. Тому виріши нарешті для себе, що будеш рухатися виключно вперед.
Зосередься на собі, і як тільки ти побачиш себе в цьому всьому, як тільки зміцнієш в цьому новому стані свідомості, ти побачиш як змінюється все, що ти робиш, ти будеш в шоці від того, на скільки радикально зміниться твоє сприйняття цього світу, наскільки всі твої дії і їх результати змінюються, коли ти почнеш говорити собі кожного дня –
«Це мій день і сьогодні мене нічого не зупинить!»

Мрія.

«Два найважливіших дні в житті – це день коли ти з’явився на світ, і день коли розумієш навіщо»
Марк Твен

Я не думаю, що у когось з нас є мрії, які були нам надані не для того, щоб наприклад ми їх реалізовували як долю. Якщо ти відчуваєш, що у тебе є що дати людям, якщо твій талант гідний того, щоб його розвивати, щоб займатися ним… В цьому світі немає нічого такого, чого ти би не зміг досягти. Я аплодую тобі за твої мрії, за те, що ти йдеш до них, я захоплююся тим, що ти віриш в себе, тому що це найважливіше в житті! Напруга випробовування пошуку шляхів, як можна поліпшити себе, або від мрії, це не просто можливість, це справжнісінька необхідність, ти не повинен боятися йти за тим, що по праву належить тобі! У цьому всесвіті природно, що логіка буде говорити тобі, що це неможливо, але якщо ти хочеш досягти неадекватно високих результатів, проживати свою мрію, тобі доведеться стати неадекватною людиною.
Коли ти ростеш, всі постійно намагаються вселити тобі думку, що світ такий який він є, і жити в ньому потрібно так, щоб не трусити його стіни занадто сильно, таке життя дуже обмежене насправді, воно набагато просторніше повір! А от коли ти нарешті усвідомлюєш, що все навколо тебе було створене такими ж людьми, коли ти засмакуєш смак того коктейлю, і що це ти його створив, ти вже ніколи не будеш колишнім, адже це так важко! Чому люди йдуть на подібне? Навіщо вони підіймаються на вершини гір? Навіщо Нельсону Мандело було віддавати 26 років свого життя? Навіщо люди роблять те, що неймовірно складно? А щоб усвідомити, потрібно все-таки дістатися до цього останнього кроку, ти повинен з глузду з’їжджати від свого внутрішнього голосу, це твоя одержимість і значить ти був створений для цього. Повинен був щось будувати? Будуй! Лагодити? Давай! Літати? Спробуй! Винаходити? Винайди! Скажеш «Так, але я ще мало, що вмію!» Так бери і навчайся мать твою! А якщо ти раптом забув, я мушу тобі нагадати – історію не тільки читають, тепер її ще й пишуть і пишуть ті люди, які не бояться мріяти, і не зупиняйся! Ніколи не зупиняйся! Ніколи не переставай йти до своєї мети! Наш страх не в тому, що боїмося, щоб щось здійснювати, просто більше ми боїмося опинитися неймовірно здатними, не темрява, а світло лякає нас більше всього.

Те, що люди думають про тебе, або про твою мрію, тебе це взагалі не повинно цікавити.
Повір, вони всі в один голос будуть говорити тобі, що це неможливо лише тому, що самі такого не бачили, цього їм досить зрозумій.
Ти повинен взяти з себе слово, що зробиш це, що не здасишся поки не дійдеш до кінця.
Будеш відсікати всі протести, ніколи не розчаруєшся, не втратиш ентузіазму, не подумаєш до біса все це, я не бачу світла в кінці тунелю! Ти повинен зрозуміти, що це частина програми. Як і фізично слабка людина може стати сильніше тренуючи м’язи, так і слабохарактерний може зміцнити свій стержень тренуючи правильне мислення, якщо ти позбудешся від слабкості на всю – будеш дивитися через призму своїх цілей, ти станеш одним з тих обраних, хто бачить в поразці лише черговий етап до успіху!
Ти здивуєшся, але багато людей абсолютно з будь-якими обставинами йдуть вперед, вони примудряються змусити їх працювати на власну користь.
Хто пожертвував мало, той знає, що йому доведеться і отримати трохи, хто чимсь великим – отримає багато! Те, що ти почнеш робити завтра змінить твоє життя!
Основна складова у прогресі людини – це, коли тебе чіпляють правильні речі. А якщо ти відчуваєш, що це насправді так, вважай, що справу зроблено!
Вчись отримувати і приймати, бути щасливим, щасливим в тому хоча б, що ти на відміну від інших, змушуєш себе робити те, що ти повинен робити сьогодні!

Самодисципліна-ключ до всього. Правила самодисципліни.

Не можна перемогти у війні проти всього світу, якщо тобі не підвладна війна проти свого розуму.
Самодисципліна – це центр всіх матеріальних благ, 99 відсотків людей не бажає робити те, що потрібно для досягнення своєї мрії, якщо ти живеш з лінню без дисципліни, якщо рішення приймаєш на підставі емоційних імпульсів, ти однозначно «навирішуєш», та згодом все життя будеш шкодувати. Набагато правильніше було б взяти себе в руки зараз, щоби потім, не довелося тягти цей життєвий тяжкий співчутливий тягар. В житті ми страждаємо від двох різних болей, біль – самодисципліни і біль – співчуття. Будь ласка, гарненько обдумай, що би ти із цього обрав для себе. Чого б ти не намагався досягти головне потрібно діяти, причому робити це потрібно поступово і регулярно, постійні дії будуть зміцнювати твій характер, а що для цього потрібно? Правильно! Самодисципліна. Навіть, якщо брати такі прості речі як їжа, правильне харчування. Справа ж не в організмі і його псевдо потребах, а в розумі, в розумі, що здатен давати команду тілу, яка найбільш йому корисна. На жаль, кожного дня ми робимо вибір на користь речей, які не в наших інтересах, кожен день світ атакує тебе, світ тягне тебе на дно, і якщо ти не будеш бити йому у відповідь, тільки ти сам, і будеш винен у своїх невдачах, не дай ліні і страхам скувати тебе.
Чого би ти не прагнув, критично важливий компонент – це дія, дія системи чітко спрямована на меті, не чекай ідеальних обставин, вгризайся в свої можливості, тільки ти можеш змінити своє життя! Дій!

Одна з найбільших проблем з якими може зіткнутися сучасна людина – це не дисциплінованість, ми ставимо перед собою цілі, ми намагаємося виробити у собі хороші звички, але нам не вистачає дисциплінованості, щоб цього домогтися. Нам це не вдається, і через це нам дуже паршиво і це призводить до ще більших невдач, тому що ми переконуємо себе в тому, що нам не вистачає самодисципліни. Ось що можна зробити в подібних ситуаціях:
– навчися прощати себе, ти не досконалий, і ніхто не досконалий, зрозумій, що закиди самому собі тільки погіршать твоє становище, кілька разів глибоко і повільно вдихни і видихни, і просто забудь про це, пробач себе і йди далі. Пам’ятай, що дисципліна – це ілюзія, поки дисципліна являє собою лише загальну концепцію, її не існує, це не дія яку ти можеш вжити, це не вчинок який ти можеш зробити, подумай. Вважається, що дисциплінованість – це змусити себе робити те чого не хочеться, але як ти це зробиш? Які навички для цього потрібні? І це вимагає свого роду мотивацію, без мотивації ти не зможеш змусити себе що-небудь зробити, тому саме мотивація є ключовим поняттям, і це дійсно те, що дійсно існує і чому ти можеш навчитися;
– сконцентруйся на мотивації. Який стимул тебе підштовхує до досягнення мети або придбання навику? Чим підтримується твоя мотивація, коли тобі доводиться складно? Знайди собі серйозний стимул для дії, запиши їх, озвуч їх перед іншими, якщо справи підуть не дуже гладко, просто нагадай собі свою мотивацію, сконцентруйся на ній, тобі це допоможе набагато більше ніж, якщо ти будеш намагатися концентруватися на самодисципліні, прагни все спростити, з дисципліни виникають складнощі тому, що завдання яке ти перед собою поставив складне саме по собі, зроби його простішим, зміни налаштування, змусь себе тренуватися, зроби це завдання елементарним – тренуйся по п’ять хвилин. В чому користь 5-хвилинного тренування? Ти створюєш собі звичку, а не намагаєшся повернути собі форму за вечір, п’ять хвилин фізичного навантаження мало ефективне для здоров’я, але воно перетворює тренування в просте завдання, якщо ти зможеш це зробити 30 днів поспіль, то ти створиш звичку, займатися фізичними вправами. Тобі важко вставати рано, щоб піти у спортзал? Тренуйтеся вдома, під час перерви, або після роботи;
– сконцентруйся на задоволенні. Дуже складно змусити себе, щось зробити, якщо ти це ненавидиш. Знайди в цьому щось приємне, якщо ти з жахом чекаєш тренування, то підбери гарну музику або знайди того, з ким тобі буде приємно займатися разом, або обери гарне місце для заняття на природі.
– сконцентруйся на тому, що приносить задоволення в даній ситуації. Дратує робота з паперами? Знайди собі тихе місце, де би ти зміг, не тільки зайнятися цією роботою. Зроби для себе що-небудь приємне, наприклад випий чашечку чаю або кави, послухай музику, ну і сконцентрувавшись на задоволенні, повторюй все заново. В будь-якому випадку ти будеш робити помилки, це неминуче, як би ти не старався. На жаль, це часто сприймається як недолік дисциплінованості, і це служить причиною визнати себе переможеним і здатися, але це всього лише долаючі перепони на шляху вперед. Встаньте, прибадьортесь, і йдіть далі! А якщо виникатиме така необхідність, не лінися і почни все спочатку.

Людина – творець.

Ми балансуємо між двома енергіями – руйнування і творення.

Чим більше в світі руйнування, тим більше в ньому хаосу, непотрібного споживання, поганих внутрішніх станів. Чим більше творення, тим більше спокою, впевненості, життєрадісності.

Людина – творець за своєю природою. Ми народжені, щоб створити щось, внести свій вклад в світ. На це заточене все: психіка, гормональна система, справжні внутрішні бажання особистості. За творення людина здатна отримати максимум гормонів задоволення.

Спостерігаючи за вченим, який створює принципово новий елемент нашої дійсності, можна помітити його повну заглибленість, захопленість справою. Йому не особливо цікаві неробства. Чому?

Справа в тому, що творіння дає куди більше енергії, набагато більше щастя, ніж споживання. Він усвідомлює, що в цьому в десятки разів менше кайфу, ніж в його занятті.

Помилка несвідомого.

Єдина проблема сучасного світу – неправильний баланс між творінням і споживанням. Нам нав’язують, що споживання – це пік людського щастя. Але це не так. Коли ти створив щось сам, в цьому набагато більше кайфу, ніж в нестримному поглинанні все нових і нових ніштяків. Невміння створювати – це найжахливіше, що може статися з людиною.

Дівчина, яка роками їла тістечка на щоденній основі, приходить в спортзал і через півроку вона НЕ ХОЧЕ це тістечко. Адже вона спробувала новий смак. Смак створення класної фігури. Створювати кльове, здорове тіло – куди більш приємне заняття, ніж споживати шкідливу їжу. Це зовсім не означає, що вона більше ніколи не зможе їсти щось, що не відповідає рамкам правильного харчування. Вона може вкусити щось шкідливе раз на тиждень, раз на місяць … Але зовсім не тому, що обмежує себе! Їй просто не хочеться. Вона наблизилася до своєї істинної природи, і отримала колосальне задоволення.

Простота руйнування.

Знищити завжди легше, ніж створити. Це стосується абсолютно будь-якої сфери життя. Побудувати будинок – це роки праці та величезні витрати. Знищити будинок – кілька годин роботи фахівців або один вибух газу. Побудувати відносини – це перманентна праця та зусилля обох. Зруйнувати відносини – кілька неадекватних вчинків з боку, принаймні, одного. До слова, таке явище, як зрада, також є наслідком збою у внутрішньому балансі між творінням і споживанням. Адекватна особистість, тобто людина з переважним бажанням творити, вкладається в відносини, і створює неймовірно близький зв’язок. Смак володіння новим тілом просто незрівнянний з глибиною та силою зв’язку з цим. Але коли людина знаходиться в руйнуванні, то і створювати таку близькість вона не в силах … Для неї смак володіння новим тілом, враження від чогось забороненого – це магніт, який притягує її в силу неможливості досягти більш приємного смаку. Відносини, як і довіра у відносинах, створюються дуже довго. А руйнуються, часом, в один момент. При цьому зміцнення, творення в стосунках, майже ніхто не повчає. Контакт з іншою людиною розглядається виключно як можливість спожити його.

Не замислюючись про творення, ми не здатні створити більш глибокий зв’язок. І, в кінцевому рахунку, той, хто менше творить, отримує дуже мало. Прагнення нескінченно споживати призводить до того, що ти отримуєш менше, ніж тобі потрібно! І це головний парадокс у всій цій темі. Людина – творець. Чим далі ти від цього розуміння, тим менше щастя в кожній із сфер ти матимеш у своєму житті.

Руйнування в глобальному масштабі.

Руйнування привабливе. Воно вабить нижчі верстви населення. Щоб забезпечити найвищий рівень життя в світі, керівник Лівії – Муаммар Каддафі працював та витратив більше 40 років, щоб надати стаду бабуїнів, які банально зажерлися маючи безкоштовне паливо, халявну воду в пустелі, на дурняк квартири і величезні, за світовими мірками, кошти, вистачило на кілька років, і вони знищити до біса ВСЕ! Тепер Лівія – країна перманентного хаосу. Тільки з тієї причини, що населяють цю країну люди, які забули про свою істинну природу. Коли дивишся на творіння Каддафі, розумієш як багато може проста людина. Створити рукотворну річку, восьме чудо світу – хіба це не приємніше, ніж спожити будь-які, самі приємні блага?

Сучасники не розуміють:

Чому в Радянському Союзі, незважаючи на всі тяготи того часу, люди були щасливі? Чому люди похилого віку сприймають той час як щось світле?

Справа в менталітеті, в ідеї. В якій мовиться, що ЛЮДИНА – ЦЕ ТВОРЕЦЬ! Можливість наблизитися до своєї природи перебиває майже будь-який брак споживання! На жаль, багато з них перебувають на такому низькому рівні розвитку, що для них приємно не творити нічого, не бути і не стати нарешті, хоч колись в далекому майбутньому творцем власного життя, а … зруйнувати наприклад пам’ятник.

Якою глибокою відсталісттю повинна бути людина, щоб знищити пам’ятник, що приносило їй в той момент задоволення? Наскільки нещасною ця людина повинна бути? Але поведінку таких «особистостей» розбирати немає сенсу. Вони як би є, але їх рівень внутрішнього болю такий, що вони не живуть, а існують. І поки вони самі не виберуться з цього пекла, на них не вплинеш взагалі ніяк.

Людина – творець. Це той, хто створює власне життя і облаштовує світ навколо себе. У тій мірі, в якій це цілком можливо для кожного з нас.

Життя не твоєї мрії – принцип маленьких дій.

Кожен із нас має власну мрію. Людина – це принцип насолоди. Життя влаштоване так, що якщо ми йдемо за мріями, то відчуваємо себе добре всередині. Живемо не своїм життям, ігноруємо свої мрії – стаємо нещасними, втрачаємо енергію.

Я впевнена в тому, що життя тестує нас кожен день. Один з таких тестів – перевірка рішучості. Чи справді те, що ми проголошуємо як свої найпотаємніші бажання, є такою важливою цінністю?

Життя тестує нас і відкидає на узбіччя тих, хто не проходить даний іспит.

Мова про те, щоб слідувати своїм головним бажанням, незважаючи на будь-які перешкоди.

Це тільки в казках буває так, що ти просто поставив собі за мету і відразу ж отримав бажане. Насправді шлях до мрії виглядає інакше – за періодами успіхів слідують невдачі, частина на один зліт припадає 10 падінь.

Та якщо людина здається, то вона позбавляє себе навіть шансу піднятися на вершину.

Об’єктивні обставини.

Давайте подивимося правді в очі: на здійснення будь-якої мрії потрібні ресурси. І це часто навіть не гроші (але і вони теж), а час і енергія. І ось з цим у 95% чоловіків і жінок біда – постійне бракування чогось. Якщо тобі не пощастило народитися в сім’ї олігархів, які готові повністю забезпечувати всі твої потреби аби їхня дитина витворяла все що душа забажає, то у мене для тебе є дві новини:

1. Погана – тобі доведеться потрудитися і вибудувати своє життя таким чином, щоб з кожним днем, кожним тижнем, кожним місяцем і роком ти ставав ближчим до намічених планів;

2. Хороша – ти навчишся досягати всього сам, і твоя мрія знайде додаткову цінність. Її не принесли тобі на блюдці. Вона була вистраждана в бою. Перш за все, в бою з самим собою.

Це не правда, що найчастіше причиною аморфного життя є лінь. У більшості випадків мова про банальну неорганізованість у житті.

Наприклад, людина багато працює, щоб прогодувати себе і свою сім’ю. Вона втомлюється і хоче відпочивати – це нормально. Вона бачить, що її мета так далеко, що просто припиняє до неї йти.

Але з кожним днем мрія не залишається на тій же відстані – вона віддаляється. Людина, яка живе не своїм життям, постійно втрачає енергію. І чим довше ми носимо маску, тим більше часу піде на відновлення своєї адекватної енергетики.

Що ж! Цьому насправді можна протистояти наприклад –

Принципом маленьких дій.

Життя – це не ривок, за яким слід фінішна пряма. Досягнення майже будь-якої мрії буде більше схоже на марафон. Більшість людей виходить на дистанцію, робить прискорення на 100-400 метрів, а потім обирає зручно поставлений диванчик і лягає відпочити на невизначений час. У марафоні перемагає той, хто постійно біжить. Це принцип маленьких дій. Кількість кроків підсумовується і в підсумку одного разу ти побачиш свою мрію – фінішну стрічку, на відстані витягнутої руки.

Якщо ти живеш тим, що не є продуктом життєдіяльності своєї мрії, і у тебе зовсім-зовсім не вистачає часу і сил, потрібно зробити наступне:

1. Відстежити свій день на предмет безглуздих дій, які лише крадуть час. Для більшості це – половина дня. У деяких – година-дві;

2. Визначити що наближає тебе до мрії найбільше;

3. Зробити це протягом 30-60 хвилин. Не так багато, правда ?;

4. Виконувати дані своєї дії кожен день.

Принцип маленьких дій свідчить: рано чи пізно ти добіжиш свій марафон! Головне – не здаватися, не падати, поменше лежати на дивані і пам’ятати, що важливий кожен день!

Тільки це приведе тебе до життя твоєї мрії!

 

Мотивація. Я зможу все.

Це твоє життя, тільки твоє! Не дозволяй нікому заштовхувати його, в убогу покору. Будь на поготові – вихід є завжди, десь завжди є світло, можливо не таке вже й яскраве. Так, але сильніше темряви. Будь на поготові, адже шанси надаються всесвітом всім, навчайся реалізовувати та розпізнавати їх. Так, смерті тобі не перемогти, але ти можеш перемогти запах смертельної затхлості в своєму житті, при чому чим частіше ти навчишся робити це, тим яскравішим буде світло навколо тебе.
Це твоє життя, тільки твоє! Усвідом це доки ти ще живеш. Ти – всемогутній, і всесвіту не терпиться нарешті побачити та відчути це.
Намагатимешся – йди до кінця! Інакше навіть і не починай! Це може означати – втрату друзів, жінок, чоловіків, родичів, близьких тобі людей, роботи, а можливо навіть і свідомості. Іди до кінця! Це може означати, що ти не будеш їсти три чи чотири дні, можливо означатиме, що ти будеш сидіти і мерзнути десь на лавочці в парку, може означати в’язницю, глузування, знущання, ізоляцію… Ізоляція – це дар. Втрата всіх – це як, тест твоєї власної витримки, тест того, на скільки сильно ти прагнеш зробити це, і ти зробиш це! Не дивлячись на неприйняття, не дивлячись на найгірші розклади по життю. Твій стан буде такий… Який ти навіть і уявити поки, що собі не можеш. Намагатимешся, йди до кінця! Зроби це! Зроби це! Зроби нарешті це і іди до кінця! До кінця! Ти осідлаєш життя і закричиш у все горло – це єдиний та справжній бій в твоєму житті.
Ти не зможеш провести лінію дивлячись вперед, зробити це можливо виключно з минулим. Ти повинен просто вірити, що крапки якимсь чином з’єднаються в майбутньому, ти повинен вірити хоча б у щось, в свою мужність, в долю, життя, карму… що би це не було, тому, що віра в те, що крапки з’єднаються дасть тобі впевненість слідувати своєму серцю, навіть, якщо воно буде відводити тебе з протоптаних стежин, адже тільки так можливо щось змінити. Зрозумій, у тебе не так багато часу, щоби просто зливати його проживаючи чиєсь інше життя, якщо все, що ти робиш обгрунтовується на умовиводах інших людей, ти ніколи не рушиш з місця. Не дозволяй думці натовпу заглушати твій внутрішній голос, ти повинен знайти те, що ти любиш, і це має відношення не тільки до відносин, але й до роботи. Робота займе велику частину твого життя, і щоб бути в гармонії з собою, ти повинен знати, що займаєшся чимсь великим, а щоб створити щось велике, ти зобов’язаний – любити цю справу. Якщо ти ще її не знайшов – продовжуй шукати і не опускай руки, май мужність слідувати своєму серцю та інтуїції, і тому і іншому вже якимсь чином прекрасно відомо, ким ти хочеш стати. У всіх бувають злети і падіння, більшість людей тут же здаються при перших же позивах, ти же повинен завжди пам’ятати про могутність людського духу, немає нічого могутнішого, його неймовірно складно зламати. Всі можуть гарно себе почувати, коли немає проблем зі здоров’ям, коли всі рахунки оплачені, є щасливі стосунки… В таких обставинах всі можуть зберігати та мати позитив, всі можуть дивитися в майбутнє з легкістю та впевненістю. Справжнє випробування для розвитку, психологічного, емоційного і духовного відбуваються коли ти на самісінькому дні! Знадобиться мужність, спритність, розум, щоби діяти. Поховання мотивації після цілковитого розгрому – ось це випробування! Це справжня сила!
Страх вбиває мрії, страх вбиває надії, страх доводить людство до смерті, він може пережити тебе, власне, саме страх не дозволяє робити те, на що ти насправді здатен, він просто паралізує тебе. Будь – які почуття, емоції закінчуються нічим, будь – який принцип веде за собою обов’язки.
Коли твої дрібні емоції розчиняються, після них нічого не залишається, а ось за принципами повинно слідувати внутрішнє зобов’язання, якщо ти у своєму житті не там, де ти хотів би бути, так це лишень тому, що ти сам так вирішив! Ти живеш без напрягу! Ти живеш як хочеш! «Ой я не хочу прокидатися так рано…» А хто мать твою хоче? Кожного разу, коли ти говориш своїй мрії «Ні» ти наближаєш себе до аутсайдерів, всього один раз, один ранок, ти не встанеш і це може відштовхнути тебе на пів року, на рік назад. Так буває. Ніколи не дозволяй емоціям контролювати тебе. Так, ми всі емоційні, але потрібно вчитися керувати власними поривами, якщо цього не зробити, то емоції можуть запросто прокрутити наше життя. Хочеш отримати щось? Бий зі всієї сили і по праву забирай те, що належить тобі, та будь готовий до того, що це буде зробити зовсім не просто. Коли ти намагаєшся і борешся – завжди так, якби це було так легко – всі б це робили.
«Я тут головний! Я не дозволю цьому зламати себе! Я не дозволю себе знищити! Я повернувся! Тільки тепер я сильніше і міцніше, чим раніше». Ти повинен зробити заяву – це реально те, що ти відстоюєш! Прийми вирішити завдання за все те, що відбувається в твоєму житті, за своє «Я», візьми пряму відповідальність за своє життя. Прийми те, ким ти є зараз, і тверді відповіді за те, ким ти хочеш стати. В твоїх руках – жити так, неначе кожен день останній в твоєму житті, живи з вогнем у серці. Спрага, гнів, драйв – просто виріши для себе, що ти житимеш далі і рухатимешся далі, і зовсім не важливо, що з тобою відбулося вчора або відбувається сьогодні, значення має лишень те, що ти із цим робиш!
«Цього разу мене нічого не зупинить! Я чітко знаю це! Я зможу, я зможу, я зможу все!»

 

Просто почни мріяти.

Послухай, друже!
Я хочу тебе про дещо попросити … Про те, про що ми, як правило, забуваємо, та це дуже важливо. Мабуть, це найважливіше, що ти можеш прочитати зараз від мене … Тому, уважно читаючи послухай. Я хочу попросити тебе ось про що:
Мрій! Мрій по-дитячому, щиро, з відкритим серцем. Так, як ніби тобі ніхто ніколи не говорив цю жахливу фразу «мрії не збуваються». Цілковита брехня! Твої мрії – вони збудуться. Якщо вони твої. Якщо ти віриш. Якщо ти – дієш.
Мрій. Мрії надихають. Мрії мотивують і спонукають до дії! Мрії піднімають тебе з ліжка і наповнюють енергією. Мрії роблять тебе щасливішим, адже ти не можеш мріяти про щось погане … Мрії окриляють.
Мрій! Мрія – це твій вектор. Мрія з вірою і рухом до неї – це готова мета. А мета конкретна. Вона спрямовує. Без мрії ти сліпий! ТИ не знаєш куди йти. Ти – флюгер, що крутиться на одному місці за вітром … Тріска, яку несе бурхливим потоком життя куди йому заманеться. Будь кораблем! Мрій!
Живи свідомо, живи повним життям! Мрій! Саме мрії і наповнюють наше життя сенсом. Ти не існуй, живи, прошу тебе !!! Ми не прийшли в цей світ, щоб просто працювати, щоб існувати, щоб вигризати собі місце під сонцем … Ми прийшли мріяти і тим самим – творити і створювати.
Мрій. Та не озирайся ні на кого. Мрій про своє, а не про те, що тобі нав’язують. Якою б маленькою не була твоя мрія – вона саме ТВОЯ !!! Здійсни її і мрій про щось ще своє, значуще для тебе. Мрія за мрією. Мрія за мрією! У цьому життя, розумієш?
Мрій, прошу тебе, інакше за тебе будуть мріяти інші. Але тоді і життя ти проживеш не своє … А тих, інших … І мрії ти будеш виконувати не свої, а чужі … ТИ цього хочеш? Заради цього ти живеш? Невже, про це мріяв той маленький «ти», коли ще любив і вмів це робити?
Послухай, друже. Зупинись. Ти не біжи. Без мрії – все одно не встигнеш! Ти ж не знаєш, куди бігти. Не марнуй час! Взагалі не витрачай час, це найцінніше, що у тебе є. Ніколи не розуміла, як можна «вбивати час …». Зупинись. Згадай, про що мріяв. Адже мріяв же колись …
Мріяв, що виростеш, досягнеш успіху, станеш кимось важливим, значущим. Будеш вченим, художником, лікарем, відомим спортсменом, космонавтом, нарешті … Мріяв об’їхати весь світ, зробити купу відкриттів, створити шедевр, залишити про себе пам’ять. Або просто, ще не знаючи як, але мріяв, що обов’язково будеш щасливий … А потім чомусь перестав … Став дорослим.
Цей світ створили мрійники. Божевільні, в чиї мрії ніхто не вірив. Яким говорили: «Ей, це неможливо, кинь, дивак, займися серйозною справою» … Все те велике, чим ми захоплюємося, користуємося, на тлі чого робимо «селфікі» було колись чиєюсь мрією. Чиєюсь нереальною фантазією. Чиїмось прагненням. І врешті чиєюсь вірою!
Мрій, друже, де б ти зараз не перебував, ким би ти зараз не був! Ще не пізно реалізувати свою мрію. Подумай, чим би ти зараз займався, якби не виживав … Що ти хочеш по-справжньому, запитай себе !!! Людина створена пізнавати і творити, вона не може нічого не хотіти, нікуди не прагнути. Це протиприродно. Це не нормально! Розумієш !!!
Зараз – найкращий час почати! Ні вчора, ні завтра, ні з понеділка! Зараз! Почни мріяти! Мрій по-крупному і мрій у дрібницях. Побач себе і свій світ таким, яким він тобі подобається. Створи його спершу у своїх фантазіях, в думках, напиши свій шедевр! Мрій. Вір. Дій. І не здавайся! Ніколи, чуєш !? Ніколи не здавайся, не зраджуй своїй мрії!
Я вірю в тебе, друже. І ти повір у себе. Просто почни мріяти.

 

Цивілізація понтів. Полон матриці.

Наш з тобою простір можна з легкістю назвати «цивілізацією понтів». Так, схильність здаватися краще ніж ти є існує у всіх представників homo sapiens, але в силу певних психологічних особливостей ця тема особливо актуальна для нас. Чому ж ми існуємо на понтах замість того щоб жити на всі 100%?
Здаватися, а не бути – це основний мотив «понтів». У нашому менталітеті є схильність хотіти БУТИ господарем життя. Авторитетним вождем, накази якого будуть виконувати усілякі холопи, або ж царицею чи царем, до ніг якої(го) люди покладуть всі дари цього світу. Але так як вождем в сучасному світі бути майже неможливо (навіть президент не володіє безмежною владою, і змушений рахуватися хоча б з інтересами «партнерів»), а цариці з царями давно вже вимерли, то доводиться вибирати варіант простіше – пустити пил в очі. Показати, що ти і є той самий вождь чи цариця, чи може цар власною персоною. І що саме цікаво, що у суспільстві точнісінько таких же вождів або цариць.

Сумними наслідками всього цього є ніщо інше, як тяга до домінування над уявними конкурентами. Ось це завжди призводить до сумних наслідків. Це одна з основних причин чому навіть самі «успішні» з нас зазвичай не є щасливими людьми. Тому що основний критерій успіху (і не тільки в нашому суспільстві) на даному етапі – це зовнішнє враження від тебе у інших людей.

Тобто, щоб стати успішним і викликати заздрість у інших людей (Це взагалі нонсенс, навіщо змушувати дурних людей заздрити собі?), бо ж необхідно прислухатися до їх критеріїв оцінки щастя, а не до своїх. Потрібно здаватися, замість того щоб бути собою і проживати власне життя. Адже у кожної людини є свої індивідуальні потреби, які можуть зробити її щасливою. Дотримання чужих ідеалів лише віддаляє тебе від власного щастя повір.

Всі ми різні, і це прекрасно. Найосновнішими «засобами» понтів в нашому сучасному суспільстві – високий рівень його споживання. Все те, що ти бачиш в insragram та інших соціальних мережах. Це розкішне життя, яскраві події, красиві тіла і посмішки – саме так живе все людство. Дорогі речі, круті машини, кращі ресторани міста … Але коли відкриваєш статистику заробітних плат по місту, в якому живуть «щасливі» володарі таких акаунтів, побачене не в’яжеться з яскравими фотографіями. Невже ти реально думаєш «Ну, може бути, статистика бреше» і виходиш на вулицю. Очікуєш побачити красивих людей в брендовому «шматті», переходячи дорогу боїшся що в тебе на повній швидкості влетить новенька Ferrari … але чуєш лише скрип гальм маршрутки. І бачиш огрядних, хворих, погано одягнених людей, які просто втомилися від столичного життя.

Соціальні мережі – головний фактор у ярмарку лицемірства під назвою «здаватися, а не бути». Тут ми показуємо, що споживаємо за місяць набагато більше, ніж в реальності за 10 років. Створити ілюзію красивого, успішного життя – це акцент, на який йде часом весь вільний час. Людина є те, про що думає, і що вона робить велику частину свого часу. Створюючи ілюзію високого рівня споживання, ми приречені на нещасне життя з двох причин:

– Ти постійно обманюєш оточуючих. Адже ти не живеш тим життям, про яке розповідаєш їм. Але їх реакції не мають ніякого значення. Важливо лише те, що відбувається всередині у такої людини. А всередині вона у весь час незадоволена собою. Тому що не може досягти того ідеалу, який існує в її акаунті та і в голові;

– Людина не може стати щасливою в форматі споживача. Споживання приносить багато радості лише тоді, коли в житті є якесь потужне творення. Інакше навіть найсмачніша їжа перестає радувати шлунок, очі і мозок з часом.

Ми всі без виключення маємо і статусні маркери в кредит, просто хтось «дорогі» а хтось зовсім мізерні і здавалося б такі не помітні, але вони є, повір, вони існують у кожного з нас.

Коли наприклад 30-річний чоловік фотографується за кермом Porshe, та викладає це в insragram, а потім дуже швидко покидає салон, попутно кидаючи батін годинник за 3 косаря баксів, щоб батько знову не став лаяти дорослого здорованя за дармоїдство, ну, це ще нормальне явище на сьогоднішній день. Набагато гірше коли існує більшість дорослих співгромадян, які готові залізти в боргову кабалу заради крутої тачки, поїздки на курорт (де будуть не насолоджуватися життям, а постити фоточки), красивого весілля, дорогого годинника або брендових костюмів та інших статусних маркерів.

Ні, бути при грошах – це добре. Але це не є за необхідність для показухи, і вже тим більше не варто розлучатися з заробленим заради того щоб показати, що ти можеш щось купити. Коли в житті такої людини трапляється кризова ситуація, вона часто залишається ні з чим. Ну, крім звичайно ж таки своїх власно нажитих боргів.

Також існує така штука як – «Статусний» партнер. Це такий чоловік або така жінка, якими можна похизуватися друзям або всьому суспільству. Багатий, впливовий чоловік, шикарна спокуслива дівчина з ескорту – те, що з великою частиною ймовірності зачепить любителя понтів. Така людина ніколи не пізнає любові і задоволення від справжньої близькості. Крім того, їй доведеться пізнати багато болю – об’єкт її прагнень, швидше за все, з’явиться недоступним. Страждання таких людей судиться в нашому світі вічним триванням, бо це реальний програш у власному майбутньому.

Реальність не завжди приємна. Щоб досягти певних успіхів у реальному житті, необхідно попрацювати над собою. Знайти себе, свій сенс життя, позбутися від нав’язаних ззовні цілей. Це займе роки, десятиліття. Але в підсумку твої шанси знайти справжнє щастя, випробувати весь спектр позитивних емоцій в цьому житті буде в мільйони разів вище, ніж у людини, яка заковує себе в рамки цивілізації понтів. Вперед в майбутнє друже! Ця цивілізація приречена на смерть. Лицемірство завжди закінчується, тому що в довгостроковій перспективі воно нежиттєздатне, пам’ятай це.

«Здаватися» замість «бути» – це отримання крихти радості зараз і страждання потім, замість того щоб обмежити свої нагальні забаганки, і отримати справжнє щастя в довгостроковій перспективі.

Вже зараз багато людей, усвідомлюючи причини такої поведінки, обирають «бути» замість «здаватися». Таких людей меншість, але вони є серед нас. Це знамениті актори, бізнесмени, кращі розуми людства. Вони вийшли з «матриці», твоє тіло і розум страждають, поки ти начепив цей шолом віртуальної реальності замість того щоб дбати про себе реального, та в реальності.

Моливо, саме зараз настав час змін?

 

Свобода проти ілюзії.

Ілюзія – це завжди приємно. Легко намалювати собі ілюзорний світ і радіти його існуванню.
Набагато важче – зустрітися з реальним життям і навчитися отримувати задоволення в цьому світі без «фантазій».

Тут є тільки життя і смерть. Третього не дано любий друже! Небезпека ілюзорного світу полягає в тому, що будь-яка ілюзія завжди ставить тебе на стежину смерті.

Чому в сучасному світі так багато людей з різними розладами психіки? Мова не тільки про депресивний стан, але і про різні неврози, згубні звички, які однозначно крадуть твоє життя.

Справа в тому, що ми самі обираємо смерть. Закриваючи своє сприйняття життя ілюзіями, ми ховаємося від різного роду болю.

Сучасна людина біжить від болю. І в «нагороду» за це втеча отримує набагато більше хворобливих відчуттів, ніж від зіткнення з реальністю.

Кожен день в ілюзії руйнує твоє майбутнє.

Ілюзії – це захист від розчарувань. Наприклад, людина хоче жити життям своєї мрії: займатися улюбленою справою, бути здоровою духом і тілом, знайти любов і вірних друзів.

Замість цього ти працюєш на ненависній роботі, а гроші, якщо вони є (у тебе завжди виходить погано те, що ти не любиш) спускаєш на алкоголь і шкідливу їжу. Майже кожен з нас у віці 40+ є харчовим наркоманом. Все твоє життя зводиться до того щоб отримати гормони задоволення ззовні. Заїсти свою біль, сховатися від неї в кокон з алкоголю, нікотину та інших наркотичних речовин.

З кожним днем ​​такого існування життя стає все більш сірим і убогим. Справжні бажання ховаються глибоко всередині і не отримують реалізації. Ілюзії вростають намертво в тіло господаря, розлучитися з ними все складніше з кожним днем.

Та це не означає, що потрібно все життя відмовляти собі в смачній їжі або інших задоволеннях. Але в наших життях є справжні потреби, і те, що їх замінює.

Необхідно запитати себе «Що і для чого я роблю зараз? Що я хочу отримати цією дією? ». Чесно відповісти собі на ці питання і не злякатися заглянувши реальності в очі.

Людина, у якої не вистачає сил вибрати життя, і піти від смерті, зі своїх ілюзій, з кожним днем ​​повільно згасає.

Знайомо? Він або вона вже не вірить ні в що. Всі мрії забуті і виміряні на нещасливу рутину. Щастя з кожним днем ​​все менше. Крім того, що щастя – поняття індивідуальне, і цей факт ігнорується, втеча від болю веде тебе від життя.

Ілюзія забрала найцінніше – твій час. І ти не можеш це повернути. Ти зраджуєш себе, зраджуєш життя і обираєш смерть, доживання.

І навіть не помітивши, що під тиском ілюзій гинеш всередині власного «Я».

А можливо, сама можливість жити варта того, щоб кинутися з розбігу у біль цього світу?

Через роки життя і боротьби з болем ти можеш знайти справжнє щастя.

Через роки ілюзій і відмови від життя ти знайдеш тільки справжню біль.

Енергія життя.

Де взяти енергію – питання, яке рано чи пізно ставить собі кожна людина. Вважається, що енергія або є або її немає. Вона залежить від здоров’я людини, від її ставлення до речей, від харчування та подібних речей. Це все правильно, але є один більш важливий фактор, який я хочу розкрити для тебе.
Наприклад, де взяти енергію?

Більшість людей знаходиться в млявому, апатичному стані по життю просто тому, що не вміють розставляти пріоритети. Щось може зжирати енергію, приковувати думки до себе висмоктуючи їх не помітно для тебе. Припустимо, ти багато працюєш, і маєш доступ до роботи 24/7. Після роботи ти звичайно таки не припиняєш займатися своєю професійною діяльністю, а продовжуєш нескінченно думати про це. Інші області життя страждають від бракування уваги.

Звичайно чудово, якщо робота – твій основний пріоритет. Якщо це справа всього життя. В такому випадку ти будеш залишатися сильною, мотивованою і енергійною людиною. Але що якщо це не так? Робота може бути просто засобом для заробітку грошей, а улюблена справа поки що – хобі, і не приносити файного доходу.

Спорт, здоров’я і особисте життя взагалі буває занепадають також, якось не помітно для тебе. Розумієш, що раніше в твоєму житті був баланс. Потім одна сфера підім’яла все під себе, і ти почав втрачати енергію з кожним днем.

А здалося, що пік проблеми вже на порозі і відчинив твої двері.

Вже тут ти починаєш шукати відповіді на запитання «Де взяти енергію?» і «Чому я так погано живу?». Але це не було критичною точкою падіння, повір.

Далі станеться ось що – домінуюча сфера почне «пожирати» саму себе. Неможливо робити ефективно те, що ти не любиш на 100%, і про, що у тебе присутні нав’язливі думки. Те, що людина помилково споруджує в пріоритети, в результаті починає руйнувати її. В результаті навіть те, що приносило енергію хоч колись, занепадає, з’являється фрустрація.

Всесвіт отримує 80% неживих людей у віці 30+ саме таким чином.

Як отримати енергію тобі?

Все просто, необхідно чітко розставити свої пріоритети. Можливо, колись давно ти забув любий друже, про щось важливе. Втратив частинку себе, яка довгий час кричала «реалізуй мене», але потім просто пішла в сплячку. Відшукай і поверни цю втрачену частину (як мінімум).

Кращий пріоритет – це якесь творіння власної справи, яка максимально відповідає потребам твоєї душі. Так, є речі, пріоритетність яких ми просто не можемо знизити до нуля. Припустимо, кожному з нас важливо працювати і дбати про своє фізичне тіло. Інакше жити не вийде. Але в пріоритет зводимо те що любимо. Займаємося цим на максимум! Тоді питання «Де мені взяти енергію?» повністю втратить значення.

©Юта Радуга 2021

Уривок з книги “Код свідомості”

2

Автор публікації

Офлайн 4 тижні

Yta Radyga

18
Коментарі: 0Публікації: 3Реєстрація: 18-08-2020