Корона сонця барвами горіла.
Був літній день в святковому убранні.
У місті я закоханих зустріла
Щасливих, що купались у фонтані.
Вони були в обійм солодких путах,
Їх душі разом в небеса летіли.
Його душа і тіло нею скуті,
Вона його ім’я лиш шепотіла.
В фонтанних бризках ніжні поцілунки
Спивали з губ, неначе роси ранні.
Їм не потрібні інші подарунки,
Бо душі розчинились у коханні.
І дивлячись на їхнє щастя миле,
Що, певно, нещодавно народилось,
Тебе з собою поряд уявила
Й частіше серце в грудях враз забилось.
На них погляну – враз відвожу очі,
А серце хоче розірвати груди.
Про тебе знов думки мої.
НЕ ХОЧУ!!!!!!!
Бо нас немає, не було й не буде.