Із квітів польових й дзвінких пісень
Сплету вінок і піднесу уклінно
Тобі у свята урочистий день.
Цей скромний дар від мене, Україно!
У нім ромашки, м’ята і чебрець,
Ясних пшениць колосся золотисте,
Є маку цвіт, мов жар палких сердець
Й волошки мов кохання ніжні, чисті.
А ще вплету я у віночок-дар
Калини мов в рубін багряні грона,
Їх негасимий віковічний жар
Тобі у горі й злиднях оборона.
Поміж квіток зустрінеться полин,
Гіркий, пекучий наче твоя доля,
У нім пролитих гіркота сльозин,
Важкі часи, митарство і неволя.
Вінок, мов шлях тернистий, що пройшла
Ти, наша мати, крізь тисячоліття.
Живи ні чвар не знаючи ні зла,
Неси в широкий світ його суцвіття.
Думок на тему “Вінок”
гарний вірш