Скажи, матусенько, чому все так частіше, В бентежних снах чомусь в дитинство я біжу? Колись так мріяла лиш вирости скоріше, А ось назад, на жаль, вже стежку не знайду. Я знаю, донечко! Так, так! Ти вже доросла! Колись я радила тобі: “Не поспішай”! Адже дитинство – це пора, де все […]
Daily Archives: 22.03.2020
35 posts
Матінко, матусю, ось вже й тепле літо! Мальви кольорові заплітають тин. Зрошені росою, зорями сповиті, Лагідно зігріті сонцем золотим. Тягнуться все вгору, мов тебе шукають! А ти десь мандруєш в неземних світах! Не прилинеш більше, та вони не знають! Може лише прийдеш у бентежних снах. Вже цвіте, матусю, матіола рясно! […]
Йде втомлено, зігнувшись, літня жінка. Вдивляючись в туман, мов крізь літа. Гортаючи життя свого сторінки, Кудись спішить. А навкруги – сльота. На білі коси напнута хустинка, Вкриває плечі паморозь густа. Хитається від вітру, мов билинка. І лиш шепочуть щось її вуста. Дозволь спитати, з ким ти розмовляєш? Кому […]
Розкажи, як живеш там, солдате! Що в тривожних своїх бачиш снах? Про що мрієш в окопах щербатих? Як тримаєшся в лютих штормах? Де залишив квітучу калину? Де твій дім? У яких він краях? Ти пішов боронити країну! Знаю, досить тернистий твій шлях! Знаю, доля не пестить в двобої! Попри все, […]
Чому ось так раптово бентежно стало в світі? Отак буває, панство! Це знає лише Бог! А що ж робити зараз, у ці тривожні миті? А треба просто жити між різних засторог. Чого чекати далі? А далі прийде квітень! Зігріє сонце землю й розквітнуть знов сади! Смарагдами засяють похмурі, сірі віти! […]
Не плюй у криницю, бо треба напиться: то спека, то холод, варить їсти – голод. Безпеки потреба, захиститись треба, ворог не дрімає, солдат захищає. Не плюй у криницю, там знань є водиця і досвіду сила, для ворогів могила. Гляди же криницю і не дай забиться джерелу живому, […]
Хіба не зачудовує дорога, яка веде в зимову далечінь, ніч застеляє в небі хмари, наче на стелі виднокраю-стін. Вони мальовані прешвидко небесним пензлем звечора, а хто по тій дорозі їде? А по дорозі їхала зима. Оце вона краї припорошила так сніжно, наче пудра цукрова, темніє вже, але яскраво […]
Привет, девочка моя, а когда нам ждать тепла? Вьюга во поле поёт и снежок вокруг идёт. Засыпает все поля, ещё долго ждать тепла, снег шиповник засыпал, на колючках лёд сверкал. Прилетали снегири и калину искали, вышли девочки во двор, глянуть на снежной простор. Тошка их сопровождал, щёки […]
Руді коти отут гасають, може весну так зустрічають, але якщо отак гасать, вона не стане поспішать. Не поспішає ще весна, дощем, то снігом замітає, хоч він був мокрим, та проте розтанув і весна триває. Вітає світ із добрим ранком, сонячним і вітряним світанком і памороззю на траві, мороз […]
В чудесном блеске фонаря так радостно кружит зима, летела с первою пургою и заметала снегом поле. Танцует за окном гурьбой снежинок в пачках чудный рой, чуть свет упрячет фонаря, балетные исполнит па. В них – фуэте, адажио и кода, чудо-балет творит природа, оркестром ветер прозвучит, с ним шелест […]
На льду танцуют балеринки, как будто лёгкие пушинки, и начертят на льду узоры, их больше станет вскоре. Лист клёна с дерева слетел и он остался не у дел, он измороззю покрывался и так на льду остался. Теперь края его как льдинки, с листочков феи-балеринки начнут скольжение на льду, […]
Мир чёрно-белый разукрашен вокруг стеклом и хрусталём, он стал как будто чище, краше и стал спокоен, невесом. За ночь одну вдруг изменились коричневые блёклые луга, как будто ясные сны снились и зимушка-зима. Она снежинками танцует и резвым ветерком чудит, с полей позёмкою подует, чуть ближе сделает мечты. […]
Що це за “вазонок” ріс? Невеликий так на зріст, ніхто його не садив і водою не полив. Чотири рослини ростуть, це гіпеаструми тут, ще один тут виростав і “листками” повертав. Як покличеш: “Киць і киць,” вушками поворушить, повернеться голова: що дасте, бо тут киця? Ранкове світить сонце, […]
Летает чайка на рассвете, рассматривает берег свой, а берег зеленью сверкает и омывается волной. Накатывает с пеною волнами, к берегу свежий ветер гнал, с барашками тут волны схожи и ветер тучи пригонял. Звездою яркою сияет, маяк блистает издали и чайки над волной летают, и реет парусник вдали. […]
Зникає день у тихому чеканні, день зник і холодніють вечори, він буде мокрим, тихим, раннім, хмурніє світ від неба до землі. Він ще тримається у світлі сонця останнім променем із хмар, сплетіння відмічає гілок, та кожний промінець зникав. Зникає день і далечінь темніє, блищать вечірні ліхтарі, хоч не […]
Як мало любові Ми даруємо всім. Війна заполонила наш простір, А дарувати любов- Це ж так просто. Посміхнись, пригорни І може не буде війни. Життя- це дорога до раю, А смерть лиш доведе. Якщо дорогу знайде. Давайте жити по- честі І відчиняться врата. Люблю усіх, люблю життя.
Куди їде кожен із них у метро? Певно до мами у гості чи далі? Зустрітись з друзями, їх не бачив давно Чи в спортзал покрутити педалі ⠀ Що робить кожен із них у метро? Слухає біт або читає книгу Хтось із надією зазирає в вікно Але там лише змінюються платформи. […]
Запутались мы в Интернета сети Как мошка в хитрой пряже паука, Наивно верим, что любовь здесь встретим Единственную, ту, наверняка. Листая словно Книгу Судеб сайты, Впустую прожигаем наши дни, И тратя на общенье гигабайты В сети не одиноки, но одни. И это одиночество повсюду, Ему кориться просто смысла нет. Лелея […]