Для голосування необхідно авторизуватись
ok
Місто спить, зачароване полум’ям ночі,
Тиша скрізь, навіть ясен старий не скрипить,
Та не спиться мені, моє серце тихенько шепоче,
Ці рядки, що на аркуші з’являться вмить.
Напишу я про щастя, про світле таке, дитяче,
Намалюю усмішку в кінці, для «похмурого» читача,
Напишу про життя, і чекатиму нетерпляче
Поки стануть реальністю ці незвичайні, прості слова…
Щербатий місяць визирнув з-за хмар І посвітлішало, здається сіре небо. Осіння ніч.В полоні її чар Кожен із нас бував таки, напевне. Вона […]
Дозволь Дозволь зцілити твоє серце, Ми , як поранені 2-а птахи Відштовхуєм крилом з розмаху. Душа кричит несамовито, Хоча вікно навстіж відкрито; […]
Повертайся живим, український солдате,Обов”язково вертайся живим, Тебе тут чекають і батько, і мати, Сестри й брати, може донька і син. Повертайся живим, […]
Щоб зірку впізнати, Треба зіркою бути, Щоб в ній пролунати, Її щоб почути!.. Палай, моя зірко! Палати не страшно, Люби мене гірко, […]
