А если человеку имя ОДИНОЧЕСТВО
и, кажется, что ничего уже не хочется?
Что жизнь пустая, прожитая зря,
и закатилось уж давно его заря…
Мечом дамокловым весит над ним
тавро (иль приговор?):”Ты – нелюдим!
по жизни – лузер, ты – изгой!”
Уйдёт – и скажут:”Чёрт с тобой!”…
А он полезным быть кому-то хочет!..
Судьба-злодейка знай вовсю хохочет…
Ну как, скажи, “ледышку” растопить,
чтоб захотел он вновь, как прежде, жить?
Бабинець Ю.Ю.
Автор публікації
Хтось злий на мене все забрав
(хіба життя ще взя́ти?)...
Нато́мість Бог у дар послав
уміння римувати!
От і пишу я все підряд,
у око що упа́де -
і жарт, і лірика у ряд...
Читайте - це про ме́не!
Достижение получено 20.09.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 22.08.2021
Титул: Яскравий коментатор
Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій
Достижение получено 17.07.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
3 коментарі “Человек ОДИНО́ЧЕСТВО”
Кожен живе, так як хоче. Якщо йому здається, що хоче чогось більшого – то це йому здається.🙄😃
А якщо не як хочеться – а як життя заставило?
Очень близкое и понятное мне состояние – это как крик, как исповедь души. Действительно, хочется быть полезным, оставить след, быть понятым, услышанным, быть нужным… Это потребность нашей человеческой сути