Для голосування необхідно авторизуватись

Довбуш

Довбуш

Быв Олекса справедливый,
він до дідичів* ходив –
котрый дуже ґоноровый –
з ленґіями суд вершив:

“Король каже,по закону –
так рішили – най буде…”
Айбо што,кіть щи звирьх того
дідич шкуру онь дере?

Суд короткый – остра балта*,
“Виноватый’ись – плати!” –
и ясна горіла ватра*,
мало з дымом всьо піти…

И завто ишла вадаска*
на Олексу ніч и динь..
У ватазі хлопы – казка? –
што и в воду и огинь!

Всі высокі,ги смерека,
ги дубы,усі кріпкі!
На путьови стрітить “вуйка”*-
тому ліпше гет піти…

Жити в горах фест* не легко,
й про вадаску не забудь…
Я розкажу,як Олекса
(кой* на опрышка став путь)

Набирав в ватагу хлопів
(“сито” мусіли пройти) –
хотів знати,з кым “у гості”
мав до дідичів ити…

“На пня руку!” – первым ділом
(чи з страху всьих не продасть? –
можеш быти сильный тілом,
кіть в страху над ним є власть…)

Дале йшла смерека груба…
Так “одсіяным” казав:
“Слабаків ми туй не треба!”
(всьих ид собі “приміряв”)

Дале* брав оту смереку,
из коры ї облупив –
вер “мостом”оту кереку*
через дебрі*:”Перейди!

Котрый смілый?” – а вна свіжа,
ногам ховзко в постолах…
Перейшло на того бока –
(над другимы літать страх) –

Одинадцять хлопів лише…
Одинадцять – но які!
Видить Довбуш,ко чим дыше,:
“Йсі не лишать ня в біді!”

Другым уповів:”Вертайте,
сих ми доста – уповів –
нас на місці пудстрахуйте,
кіть бы’м мало припоздив!”

“В шор!”*- командує сим Довбуш,
глип – а щи єден иде:
у руці коштур (бо ковдош),
тайстру на плечи несе…

“У ватагу я,до тебе…
Лиш ся з мене не сміхуй!”
“Туй ми ковдошів* не треба,
чоловіче,не мудруй! –

Тай посягать у бесагы,
жминю золота дає :
“Чоловіче,йди си з Богом!”…
Золото тот не бере,

Лиш повторять все:”Бери ня!” –
“Добре,айбо докажи,
ош у тобі є потреба… “-
“Што вчинити ми? Кажи!” –

“Спершу руку! – Довбуш каже
(сміло руку тот поклав) –
зараз – думать – возьме тоже…
Айбо ковдош не забрав! –

Як? Чому? – зазвідав Довбуш –
Чи ся балты не збояв?” –
засміявся лише ковдош –
“Деревляна” – удказав…

“Добре…А типирь смерека!”
(де бы ковдош силу мав!) –
а тот вáгу* взяв из бука
й доста легко ї пудняв!..

“Ты йсе ипно* фест придумав!
А типирь на “міст” иди
и,кіть хочеш у ватагу,
‘д нам по ньому перейди!

Ковдош з коштуром навряд чи
через “мостик перейде…” –
а тот попіл з тайстры*мече,
раз тай два – вже з ними є!

“Файно! – каже Довбуш – Бе́ру!
И розумного требá!” –
так дванадцять в нього стало,
ги* апостолів в Христа…

Кой ходили Чорногоров,
дідичі в страху были –
опрышкы людськоє горе
їм простити не могли!

Бабинець Ю.Ю.

3

Автор публікації

Офлайн 5 години

Юрій Бабинець

481

Хтось злий на мене все забрав
(хіба життя ще взя́ти?)...
Нато́мість Бог у дар послав
уміння римувати!

От і пишу я все підряд,
у око що упа́де -
і жарт, і лірика у ряд...
Читайте - це про ме́не!

Коментарі: 86Публікації: 141Реєстрація: 18-06-2021

Золоте перо

Достижение получено 20.09.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Яскравий коментатор

Достижение получено 22.08.2021

Титул: Яскравий коментатор

Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 17.07.2021

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій