Лелека-романтик
Якось (взимку то було)
чоловік знайшов бузька:
мав поламане крило –
така трапилась біда…
Ветеринара в того фах –
На ноги швидко став наш птах…
Щоправда, так і не злетів…
Тож вдома чоловік лишив…
Ім’я дала сільська малеча,
Артур зовуть його, до речі…
З курьми в хліві він зимував
і швидко звик…Лиш сумував…
А навесні з’явилась пара –
Алісою її назвали…
І тут такий випадок стався:
Артур-“ромео” закохався!..
І наче все було нормально:
уже гніздо, в ньому кладка;
Невдовзі лелечата…Сталось:
Аліса з іншим “загуляла”…
Він сумував,її чекав,
”Повернеться…” — собі гадав…
Та швидко літо промайнуло –
Аліса в вирій полетіла
із тим, із іншим…Він зостався,
на добре диво сподівався,
що:”Ось закінчиться зима
й вона повернеться…Сама…”
І ось весна…І сталось диво!
Вона до нього повернулась!..
А з іншим в неї…Ну, не склалось…
Артур зустрів і все пробачив;
Мовляв:”Забули! Я не бачив!
Лиш добре цей затям урок!..”
Кінець весни…І ось той строк,
коли життя приходить нове…
Зробився наш бузько щасливим;
бо ось плід їхнього кохання:
клекочуть лелечата зрання!
Бабинець Ю.Ю.
Автор публікації
Хтось злий на мене все забрав
(хіба життя ще взя́ти?)...
Нато́мість Бог у дар послав
уміння римувати!
От і пишу я все підряд,
у око що упа́де -
і жарт, і лірика у ряд...
Читайте - це про ме́не!
Титул: Яскравий коментатор
Титул: Небайдужий читач
3 коментарі “Лелека-романтик”
Я чула про цю історію кохання. Планувала теж написати, але цей твір для мене потребує багато часу та зусиль. А Ви молодець👍👍👍
Дуже цікаво було прочитати про таку незвичну історію кохання. Наче птахи, а почуття людські, справжні, навіть трагедії життєві схожі на наші, але ж як романтично, як щиро та непідробно.
Цю історію я почув в “ТСН” новинах-. Маю ще багато переказів та легенд на укра\нській, російській і (звісно) на рідній русинській. Тож далі буде….