Для голосування необхідно авторизуватись
ok
А я все ще у розмаїтті
Звуків, запахів, квітів і трав.
Я купаюся ще у літі –
Серпень право таке мені дав.
Пізнє літо, як зріла жінка,
Має стільки загадок і зваб.
І якщо впаде раптом зірка,
То день завтрішній буде раб.
Квіти щастям омиті всюди,
Навіть ті, що уже відцвіли.
Вони тихо шепочуть людям:
– Ми ще є!
А чи:
-Ми були!
Я – не художник, але я малюю На аркушах римовані рядки, Життя вдихаю, мрію, фантазую Й висловлюю в словах свої думки. Мої […]
Отрути б…Щоб лиш мить одна… і все. Без слів, конвульсій чи судом предсмертних. Щоб просто ангел в чорному плісе провів за руку […]
Мама вже вдома, сумує дочка. Рожевою щокою сльоза потекла. – Чому ти плачеш? – мама спитала. Дочка у відповідь щось набрехала. Не […]
Ви погляньте, яка гарна в нас земля! В Україні є і гори і моря, Є міста, і неповторна їх краса, Водограї є, […]
