Намалюєш для мене весну?
Таку пристрасну, ніжну, відверту,
Неймовірну, п’янку, осяйну …
Хай душа моя буде мольбертом.
Легко пензлем торкнись полотна,
Пробуди від зимової туги,
Хочу сонця, любові, тепла,
Стань душі моїй стомленій другом.
І з-під рук твоїх все оживе,
Забуяє в саду многоцвіттям.
Намалюй лиш для мене … своє …
Пронесу це в душі крізь століття.
Хай весна ніжне ложе встеля,
Заплете виноградними лозами.
Під тим пензлем розтану і я,
Заспіваю весняними грозами.
© Зоряна Кіндратишин
Думок на тему “Намалюєш для мене весну?”
гарно