Ведь ситуации разные бывают: Иногда нужно простить, иногда забыть, Иногда перешагнуть, иногда его вернуть. Нельзя сказать наверняка Но это лишь пока…
Monthly Archives: Серпень 2019
Мне больно за тебя, Мне больно, почему? Не знаю я тебя, А ты нужна ему? А ты нужна себе? Не нужно кануть в омут Не доверяй беде Не доверяй чужому Не доверяй чужому Который стал своим Не доверяй другому Что б он не говорил Сберечь себя сумей […]
“Запахло серпнем” Запахло серпнем вялою травою І осінь, стала ближчою на крок А я хворію досі, ще тобою Мов одинокий в полі колосок Запахла мята, ранки у тумані Дрімотно грають крапельки роси А ми з тобою від любові п’яні Щось ніжно так шептали наші голоси Запахло осінню, і пустота […]
Розляглись тумани нивами-полями, спочивають тихо у солодких снах. Відлітає літо, росами умите, відлітає літо – легкокрилий птах… Там, за небокраєм, хтось його чекає. Пригадав минуле – і спалив мости. Вересень блукає, він, напевно, знає- як воно – писати в нікудИ листи. Не питай- не скаже… Хто його відважить? Вересневим ранком […]
Серпень відгострив свої серпи, Гордо поглядає на комори.. Ледве чутно тужать ізгори Журавлів замислені мінори. Сонце цідить лагідну теплінь, кутається в обважнілі хмари. І дзвенить спроквола далечінь, Розгубивши в піднебессі чари…
Вмостився серпень на краєчок осені, Примружив очі сонечку й хмаркам І в буйноцвітті багатоголосому Готує стежку в теплий край пташкам. Враз запишались яблуні зі сливами, Дарують щедро сонячні плоди. Медами пахне і – все більше – зливами, Провісниками смутку і сльоти… Холодні ранки, мов хустина, кутають По самі плечі села […]
Ще ластівки складали літні гами, Торкаючи небесну синю гладь, – Котилось літо щедрими возами У тихий вересень, осінню благодать… Вже ранки супились холодними дощами, З’являлись вогники золочених багать, А сонце рухалось незнаними шляхами У тихий вересень, осінню благодать… І виринають раптом із роками Ті почуття, що мріють і тремтять – […]