Він родом десь із наших сіл, Він був охочий воювать!.. Його взяв снайпер на приціл, Як сповнилося двадцять п`ять. Та лиш подряпало чоло, Листочок вільхи задрижав!.. Це було мамине крило – Так, згадуючи, він вважав!
Daily Archives: 12.09.2019
6 posts
П’янкі вуста війни, та не дівочі — Не вміють падші ангели ридати! Хто заглядав в скляні солдатські очі, Ніколи вже не буде воювати! Бо прóкляті всі війни матерями, Нікого ця війна не ощасливить! Сумує сонце в си́няві над нами І голову важку на захід хилить… Лунають грози, мов гармати, з […]
Найважче, що в нас є — це наша пам‘ять, Щасливі ті, хто кривди забувають!.. Є люди, які ніби тебе гладять, Але насправді брудні руки витирають!
Чому бояться люди буть собою? Чому себе за інших видають? Пронизані диявольською грою, Ляльками безседечними стають! Цвіте веселка над селом барвисто, У шибку вечір горнеться дитям… Когось імітувать — це самовбивство! Навіщо в світі жить чужим життям? Палка́ зоря вечірня, та не довга, Туман хати ховає під покров… У власнім […]
Мов плачем, стелиться туман імлистий,.. Є гріх, який не має забуття! В утробу жінки поселяється нечистий Замість невинно убієнного дитя!
Ріка туманом дише, Невпинно час пливе… Бог любить тебе більше, Ніж любиш ти себе! Сліпа душа блукає, Мов привид, у пітьмі — Але Бог ліпше знає, Що кóрисно, що ні! Коріться Божій волі, І злобні і незлі, І неможливе стане Можливим на землі. Таємне — зрозумілим І […]