Всміхнувся вересень печально, З календаря зірвавши лист , І у квітник зайшов прощально, Щоб відточить мазками хист. Він кинув посмішку тендітну На чорнобривців цвіт рясний, На айстру,скромну і привітну, І на жоржини блиск ясний. Теплом він пестив хризантеми, Дощами палко цілував, І пелюсткові діадеми Красуням цим подарував. Він запалив кущі […]
Monthly Archives: Вересень 2019
Хай здохне смерть! І вічний день настане! І вже ніколи сонце не зайдé! І лід, що на серцях людських, розтане! І Боже Царство в кожнім процвіте! І ти, мій краю, ти, моя лелеко, Зітхнеш нарешті білими грудьми! Хай здохне смерть і охолоне пекло, Наповнене ущерть розкаяння слізьми!
В людини зовнішність оманна, Загроза криється в тиші́… Чим більш здається бездоганна – Тим більше демонів в душі!
Стікає у годиннику пісок, На сході ранок починає тліти… Ми від життя були на волосок — На жаль, не всі це встигнуть зрозуміти!
В вікні вагону краєвиди промайнули, Які ти ще з дитинства пам’ятаєш… Не поспішай судить людей за їх минуле – Ти ще свого майбутнього не знаєш!
Осінь, чару́є кожного з нас, Різноба́рвний ,прекра́сний , її окра́с. Ли́стя , кашта́ни, все з часо́м опада́є, Сидя́ у вікна́ мені су́мно бува́є. Це літо мину́ло ,його́ не верне́ш, Те що було́ ти більш не знайде́ш. Та в пам’яті буду́ть ті га́рні карти́ни , Ціка́ві, улю́блені ,ми́лі світли́ни. Осінню́ га́рно […]
Пахне осінь соком винограду, Стигле гроно лози обвиса, Теплий день у вихрях листопаду Винний шум на сонці колиса. Пахне осінь яблуком доспілим В запашнім розливі до дощу, І рубіном терпко- всолоділим Обцілує гілля досхочу. Пахне осінь ароматом груші І змокрілим листям на землі, Вже городи в чорнозему туші Мрій полотна […]
..Знову..Знову цей чудовий край.. ..знову подих завмирає..я в родині.. ..знов Черкащина збирає під крила.. ..в Думанці усіх нас з України.. ..Можуть гості завітати звідусіль.. ..і за тиждень стати друзями до віку.. ..і в душі осяде присмак ностальгії.. ..та ніяк з роками він не зникне.. ..ми продовжуємо жити і радіти.. ..всім […]
Осики прихилились до ріки, Сполокуючи там своє волосся… Навіщо нам робити помилки́, Якщо на них ми, власне, не вчимося? І недосяжне квітне в забутті, І ми не можем з Долею змиритись!.. Чи не найбільша помилка в житті – Постійний страх у чомусь помилитись!..
Смерть важливіша за людське життя! Важливо, як людина помирає — Хтось Богові приносить каяття, А хтось – в безодню відчаю впадає!
Нічого не сталося… Осінь… Нічого не сталося… День… Далекі мінорні акорди… Вбирається в золото клен. Каштани летять на бруківку… Нічого не сталося… Дощ Щовечора стукає в шибку… Нічого не сталось… Ніщо. Нічого не сталося… Осінь… Нічого не сталося.. День Чарує своєю красою, Вбирає святково сади. Нічого не сталося… Пісня… Нічого […]
В омані ті, які шукають щастя В гроша́х, чужих краях, та не в собі! Чи вдасться осягнути, чи не вдасться, Та лишаться вони в своїй ганьбі. Облізе вся дешева позолота, І серце почорніє, мов рілля, Вкінці всіх насолод прийде гіркóта І у гніздо душі вповзе змія. І затрясе їх агонічна […]
Ніхто не знає наперед, Коли прийдé шизофренія — Чи ти політик, чи поет, Чи музика твоя стихія… Це страшно, коли відкриваєш В своїй душі подвійне дно — Людей, яких ти пам’ятаєш, Насправді просто не було!
Можливо, вам на досвіді відомо І ви вже стали мудрими, немовби: Гріхи, які ми робимо свідомо, — Саме вони породжують хвороби! Буває, Бог і від біди спасає Хворобою людину легкодумну, А іншому – і виходу немає Позбутися від напасті і суму, Як тільки захворіти і молитись, І очищати серце покаянням, […]
Якщо ви скажете, що з розуму зійшли, А інші стануть з вами сперечатись, Не вірте їм — вони такі, як ви, Але не хочуть в цьому зізнаватись!
Життя — це джерело на дні криниці, Життя — це батько й мати, два крила… І одиночна камера в’язниці, Де замість стін — великі дзеркала!
Які ми з тобою, земляче, щасливі, Що нині живем в незалежній країні! Країні, якій повернули оздоби, Країні-дівчи́ні в віночку Європи, Країні-пташині, що вирвалась з клітки Із станом гнучким чарівнóї лебідки!.. Та все це – брехня і бридотне верзіння! Нема і не буде нам благословіння Кадити зірково-смуглястому пану, Що тягне правицю […]
«Осені ключі» Бокал вина….. Долоні теплі на плечі Ти не одна З тобою, всі мої вірші Осінній дощ Алея змучених думок Без тебе я Цієї осені промок Пожовклий лист Вмирає осені на зло Мов вітру свист Ховає в затінок тепло Жевріє день На тому острові душі Для чого ми […]