«Сумні вірші» Сумні вірші, зриваються з пера Невже душа тебе не наболіла? А хочеться, що би вона цвіла Мов сад весняний, тільки б не жевріла… Сумні вірші, навіщо ті писати? Журби у світі вдосталь, не бракує Ну просто жити треба починати Жити до дна, до поки […]
Monthly Archives: Січень 2020
65 posts
“Не обираємо” Не обираємо ми друзів Їх доля десь дарує нам Або десь там на взлітній смузі Або коли погано нам Бо справжній друг він наче рідний Такий знайомий і близький Йому байдуже ким працюєш Чи став на шлях, який слизький Завжди з тобою, не важливо Чи злива ллє, […]
Зла гумореска: Чорний гумор «Коронавірус» Бачить Путін що китайців, стільки розвелося Позжерають свій весь рис, ще й його колосся Загребли увесь Сибір, і Москва вже близько Та ж не хочеться йому, падати так низько Видав він новий указ, наніс на папірус Скинути китайцям в раз, злий […]
Місяць тихенько зірки порозвішував. Питається : “Як ?” * * * Як сон, проходить перед очима давній день. Перша зустріч. * * * Радісно бути баьком, дідусем,гордо ще бути сином. * * * Стоїть без листя виноград.А я бачу важкенькі грона. * * * Така, як була колись : та ж […]
Солодкий гріх перероста в страждання, Немов у очі хтось дмухнув їдкого… Коли Бог відкладає покарання, Не відкладай свого навернення до Нього!
Чиновники подобны нимфоманкам: Оргазмы их – от денежных парадов. Начальству лижут… и тогда у Ванги Выпрашивать карьеру им не надо. Для них страна что дойная корова. Подергать вымя сочное бюджета Они всегда при случае готовы, И чтоб в кармане – долларов котлета!.. Ох, сколь глубоким тот карман быть должен. Ворюги […]
«Втрачені галактики» Я потрапив у прірву, без твоїх очей Мене час наче потяг, несе в невідомість Ми з тобою згубили тих стільки ночей Наче прокляті світом, ми втратили совість Ніж у грудях болить, він холодний мов лід Замітає зима, твій покинутий слід Застигають тіла, коли холод той […]
Немає, щоб любов без мук, Хто був близький, той глибше ранить! Немає розуму у рук – Та є у них кохання пам’ять…
«Лукавий січень» Хіба я знаю, що там в голові Моїй, живуть напевне там лиш таракани І всі мої думки належать лиш тобі Руйнуючи мої щоденні плани І я не я, давно свій втратив слід Давно сліди мої ведуть лише до тебе І не зупинить мене навіть […]
«Кіборгам присвячується» Мов з сталі ви, та серце в грудях б’ється Воно тріпоче бо воно живе І поруч смерть блукає десь здається За кожним поворотом жде Вас кіборгами звуть, та ви герої Із сталі м’язи та живі серця Багато пролили своєї крові Та думка про дім […]
В мені ви ідеалів не шукайте Бо я ж така як ви, я поміж вас І чогось над…над … Не чекайте… Я не ховаюсь в золоті прикрас… Я грішна та до ангелів далеко… В мені вирує часто океан… В житті моїм буває, ой не легко…. І сльози на очах – […]
Частіше треба зустрічатись І бачитись, і обіймати. Життя направити спочатку, Щоб ощасливити коханням. Подарувати гарні квіти, Освідчитись, поцілувати. Ще усміхнутися привітно, Добро взаємно цінувати. Ласкавим сонечком явитись, Приємно скласти шанування. Кохати ту, єдину в світі, Без котрої не існував би. Зроби сьогодні справжнє свято. Найбільше важить лиш любов. Ми – […]
Троянди роси, наче сльози, гублять, Є серед них прекрасна і предивна… Та жінка тільки, яку ніжно люблять, Лиш може буть по справжньому чарівна!
Вітаю, друзі, з Хрещенням Господнім! Нехай у кожнім серці благороднім З Отцем і Сином Дух Святий спочине І древній змій без вороття загине! І сатана уп’ється до нестями, І люд наповнить Православні храми, І Небеса розверзнуться знаменно, І Слава Божа зійде незбагненно!
Щиро вдячна всім, хто читає і голосує за мої роботи. Вдячна Вам, шановні, за розуміння і підтримку, за небайдужість. Окремо, величезне спасибі організаторам сайту і особливо дорогій нашій пані Лілії, за турботу і величезну працю. Щастя Вам, миру, творчого натхнення, удачі завжди і в усьому. З повагою,..
Молитва – це незриме поєднання Людини з Богом у глибинах серця! Кому нема молитися бажання, Тому ніколи часу не знайдеться! “Ще встигну, – тішить сам себе, наївний,- Ще не дощить за вікнами тривога!”, – І витрачає час дорогоцінний На що завгодно, тільки не на Бога!
Морозяний присмерк і місто, Розлите у запалках ламп, Підгонить, пора вже запізня, А нумо іти по домам. А ти залишилась надвечір, Ще опрацювати забув, І поклопотатись над дечим, Відкритий чекав ноутбук. Розгорнуті білі папери, Зім’ятий в оборках костюм. Руками ти щоки підперла, Уголос читаєш статтю. Окликну тихенько без стуку, Здивовано […]
Відслони мені спалене сонце, Що у хмарах його заховали. Заблудив у пітьмі безголосій, Де ущелля, стрімчак і завали. Так зненацька застала нас осінь, Ще не встигли, як слід, покохати. Не спізнали взаємність ми зовсім, А почали любов відпихати. Загубилися в синіх туманах, Розтривожили серце на двоє. Спохватилися – знову заспали, […]