Ти знаєш, що таке любов, По-справжньому, без фанатизму? Коли бурлить гаряча кров. Немає фальші й егоїзму. Ти знаєш, що таке любов? Його чекаєш як розраду, Летиш в обійми стрімголов І хочеш, щоб усе до ладу. Ти знаєш, що таке любов, Коли обличчя таке миле? У пам’яті спливає знов, І все […]
Daily Archives: 15.01.2021
28 posts
Чоловіків багато не буває… Хотіла б ,подружко, сказати я. Та краще, як єдиний обіймає І ніжно назива твоє ім‘я. Коли без слів і зайвих пересудів Вночі до тебе прилетить І заспокоїть він, і приголубить, Йому ж без тебе тут не жить. Чоловіків багато не буває… Хотіла б так тобі сказать. […]
Туман у долині тихенько приліг, Як загнаний звір причаївся в куточку, Це не пустило його на поріг, Прогнало від хати вранішнє сонце. Волосся твого, що русявим було, Торкнулась туману срібная стрічка, Та серденька лагідне ніжне тепло Нас зігріватиме, здається вічність. 2015 р.
Не треба зрадливій жінці вірить, На світі вона з’явилась вночі, Тоді голосисті спали півні, Чекало циганське сонце зорі. Зваблива врода ніжно заманить, Розставить сіті звично уміло, Затьмарить розум сліпо туманом, Аби нутро скоріш закипіло. Неначе із сейфа візьме усе, Котре в тобі знайшлося найкраще, Заплутати зможе ніби плющем, Така задуха […]
Вона з’явилася зненацька,Незвично тендітна, неземна,І зникло в просторі закляття,Від щастя засяяла душа. Побачив небо, навіть зорі,П’янкого меду насолоду,На диво схожі чорні ночі,Дав місяць, мабуть, в нагороду. Ця кава вранці все змінила,Бо щастям їх тішився Всесвіт,В горнятку повнім умістила,Кохання незміряну певність.
Вночі, сон побачила дивний,Тож начебто зовсім не спала,Серпанком укуталась сивим,А поряд йшла доленьки сага. Життя закружляло по колу,Відкрило мої всі огріхи,Й швиденько підкинуло бонус,Чужі показало… прозріти. Зібрало сердечність і наспіх,Здалося, сховало чимдалі,Й пізнала, настільки є здатні,Цю душу в шматки розідрати. Цікаво, коли я найбільше,Старалася дати любові,Лишень пожаліла… й скоріше,Отримала злобу […]
Пригортаєш ніжненько до себе, Зворушливо кажеш моє ім’я, Так неначе, дівчинка маленька, Зігрілась в обіймах, мов кошеня. Надійно з тобою та весело, Лише, ти прокинувшись на зорі, Побігти міг в поле за квітами, Й на ранок подарувати мені. Втішається погляд усмішкою, Зізнаюсь, це найдорожчий букет, Надовго залишиться зі мною, Щасливий […]
Осінній ліс божественно прекрасний, Ідеш розслаблений, та все ж уважний, Він затишний, тихий та мохом пропах, Шукаєш грибочка постійно щораз. Радієш в момент цей, неначе дитя, Не треба нічого тепер від життя! Находишся в лісі, аж ноги болять, Прогулянка диво, одна благодать.
Як інколи хочеться й правда,Втекти десь далеко – далеко,Щоденні гнітили митарства,Втомилося нині серденько. Коли із собою відкрита,На користь буває розмова,Побувши незвикло у тиші,Знов щастя відчути готова. Осінні півсонні тумани,Природи помірне зітхання,Прижовклі буяли ще трави,Немов запізніле кохання. Ступаю помалу в травицю,Немов по життю, що прожите,Нову намалюю картину,В минуле лиш пам’ять покличе. […]
. . СВІТИТЬ МІСЯЦЬ ЯСНИЙ УГОРІ . .Світить місяць – місяченько угорі, . .А я, закохана, дИвлюся на зорі, . .Мандрую любо в заквітчанім дворі – . .Над головою – ген – небо неозоре. . .Світить місяць, світить ясний все мені, . .Я лічу зіроньки в ГОСПОДА небесні, . […]