Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/grudnevi-rosy-osinnya-slota/ Мантра саду сумовита, ранок, мороссю умитий, та невже вона не мила, Морось із убранням дивним? У сіресенькій сорочці, чорні ниточки у строчці, по сірому вишиває, де-де жовтим підшиває. У прозорому намисті, що кладе із крапель чистих, із льодочком кришталевим на корі стовбуру клена. Пізнє яблуко […]
Monthly Archives: Січень 2021
323 posts
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/zorya-nad-svitom-zasiyala/ Хто оглядав обличчя ворогів а ще радіти цьому захотів? Іноді можна цьому порадіти, бо вороги – ніяк не квіти, Зовсім не квіти вороги, за них гарніші – будяки і оця зграя іще є, і пропагандою екран псує. Але життя вперед іде і залишає лиш своє, хоч […]
А я стою весняним ранком на порозі, І в руках тримаю крапельки дощу, Вода біжить, а я чомусь іти не взмозі, Не ховаючись волосся полощу. Мої думки прозорі краплі поглинають, Краплі схожі на дрібні неба сльозинки, Вода тихо по плечах моїх стікає, Їх кількість добавляють все хмаринки. Чому […]
Кохання рай, чи все ж пекло? Душі летіти за хмари, Або горіти нестерпно. Чому роз’ятрені рани, Завжди порушують спокій, Лишають серденьку шрами, Услід втікають за обрій… Сприймаєш якось блаженно, Не бачиш жодної брами, І танеш ніжно, чуттєво, Безмежне поле, там маки, І роси сиплються сріблом, На небі зникли всі хмари, […]
А у нього руки холодні. А у неї серце із криги. Їй кохання його у пригоді,а вона не прочитана книга. Він до неї з трояндами ніжно і цілує долоню при всіх, А дівчина лиш дивиться грізно,каже ніби то знову не встиг. А у нього холодні вуста, бо до неї […]
На білім світі є людина, Якій я вірю, як собі, А може, й більше, далебі. Вона така – одна-єдина. Дар Божий – наша дружба з нею. Найбільше чудо із чудес. Дарунок Янголів з небес, Що рідні сестри ми душею.
Коли, здається, виходу немає І ніж над шиєю повис, Подумаєш, а хто згадає Тебе, коли здіймешся в вись. Коли здається, що останні кроки; Коли подумав, що прийшов кінець; Що вивчив всі життя уроки… В обійми спокою – всьому вінець. І ти сприймаєш це як дане. Усе іде своїм […]
Ти знаєш коли моя душа страждала? Коли я йшла і тебе покидала З очей капали сльози. я ридала, Яка ж я була наївна, як сліпо тобі довіряла, Я тебе кохала, кохала завжди Ну а ти… Забув мене, зрадив Серце, душу скалічив І мене вбив, Я не повірю більше нікому. Як вірила тобі В серці більше […]
Как страшно терять человека, С которым прожил много лет. Делил одну постель, И радость, и горе одно. Как страшно смотреть в глаза, В которых мерцает надежда, Что боль уйдет навсегда, И жизнь пойдет, как прежде. Палата, больничная койка, И в белых халатах врачи. Тут боги они! Решают судьбу человека. Кругом […]
Как хочется обнять тебя И заглянуть в бездонные глаза. Бушуют ли в них волны океана, Иль катится застившая слеза. Так хочется дотронутся рукою К твоим мне волосам, Но сердца стук не позволяет тревогу поселить В твоей душе. Удел моей любви лишь разговор О всем на свете, Мечты мои забить бы […]
Не кури мене, не пий, не розумій, Не пиши мене, не грай, не фантазуй… Я звичайна і порожня. Тож, не мрій! Я – пустеля, тому зливу не малюй. Ти мене не перебільшуй! Я – мала! Мене можна витерти, як пил… Бо колись розірвана була На слова, емоції, Світи.
Как тонка эта нить,грань между мирами, Что каждый день зовёт нас в свои закаты, Как часто смерть играет в злые игры с нами, А жизнь так драгоценна, ценнее всех каратов. Как часто мы прощаем, прощаемся из днями, Как часто видим сны в которых жизни нет, Нас ищут небеса, стирая […]
Їде потяг під назвою – Життя. Їде швидко, а ми лиш пасажири, Здається довга-предовга колія, В один кінець квиток усі купили. Їде, стукає під ритм нашого серця, Поїдаючи дороги і поля, Всім бажаючим він відкриває дверці, Для тих, хто позоветься як рідня. Та різні по дорозі пасажири, Є […]
Так плаче матінка Земля, Чому мою згубили душу? Зелений ліс, стрункі поля, Оплакувати гірко мушу. Так плаче матінка Земля, Чому занедбана сестриця? Природа дзвінко промовля, Що не прозора вже водиця, Нема чистенького куточка, Немає давніх пралісів. Немає впавшого листочка, Що б киснем чистим майорів. Так плаче донечка весна, Що забруднили […]
Ти про мене не знайдеш в газетах, Не побачиш в крутому кіно, Не почуєш мій голос в куплетах, Не знайдеш у рекламі “Reno”. Не впізнаєш мене по рекламі, На обложці журнала нема, Не акторка любовної драми, У життя своя драма одна. Я не гість на червоних доріжках, Лімузин […]
Не та весна в моїй душі співала, Не тих дерев насіяла квіток, Я вперше так кохання забажала, Вночі думки сплітались у танок. Не та весна, але я ще не знала, Не знала, що кінчається любов, Лише так до безтями покохала, А він пустив коріння саме в кров. Не […]
Плетёт узоры первые зима и примеряет кружева на веточки и на листочки – серебряные точки. Ведёт тропа в далёкий лес, высылся дальний там утёс и к нему топать по хребту, кружева увидеть на ветру. Веточки облепили все, чуть колыхнутся на траве, туманом дышит утро и рассвет, а люди […]
Не насіюй у холодну душу квітів, Бо серед снігу,знай -вони не проростуть! Якщо у ній давно стемніло літо, То у пітьмі ніколи знов не зацвітуть. Не шукайте у душі холодній сонце, Над ним вгорі повисли чорні хмари, Не світитиме яскраво у віконце, Навік сховало спокій той і чари. Не співай […]