Як ріки розмови розлились, Слухаю уже стомившись. Мріями рожевими заговорив, Для цього кроку не зробив, Хоча б одна була здійсненна. Сказати відверто повинна , Твої речи солодкі, Стали для мене гіркими. Занадто порожніх балачок, Відповідаю на останок, Хотілось би від чоловіка вчинок. 27.01.2021
Daily Archives: 27.01.2021
” Світ.” Надобраніч світ… Солодкий та гіркий Мов та отрута, Що стискає серце Дивлячись в люстерце. Надобраніч світ… Прекрасний та безжальний Мов грім- стріла Летить над ворогами, І сніг розтанув під ногами. Надобраніч світ… П’янкий та ароматний Немов вино Що льється через край Мій милий… Ніч настала… Засинай. Анна G.
Щоб жити у цім світі день за днями Прокинутися вранці, коли ніч не спав І працювати днями та тижнями Коли у дома в тебе й так багато справ. У кожного в житті своя причина Причина щоб вставати, зранку йти Можливо ця причина є людина, А можливо щоб її знайти. У […]
Ти вигадав мене, намалював, У снах своїх побачив, Відкрився в почуттях, Неначе в полум’ях. Наші розмови тільки онлайн, А може ми зустрінемось давай? Але в останню мить, Знаходиш оправдання. Роки шкільні пройшли разом, То була дівчинка, а зараз, Один лише зробити крок наважся. Та зрозуміла, чому так повівся, Розчарування ти […]
Давайте будемо ми жити чесно Не для сусідів і не для чужих людей, Не для світу якому це не інтересно, І не для осуджуючих очей. Давайте будем чесні ми до себе До наших страхів, почуттів, обід, У молитві, що підіймається до неба Й до болі, що лишила в серці слід. […]
Шепочи мені тихо про щастя та мрії. Обіцяй, що усе я, усе я зумію, Обіцяй, що для мене ти зможеш усе. І коли я почую, коли я повірю, І коли полюблю без усякої міри, Тільки щастя нам завтрашній день принесе.
Я шёл по берегу витой реки, За мною слово шло, за ним и дело. Соизмеряя мысли и шаги Я размышлял, как все мне надоело. Река бежала, путая свой след, Мой взгляд устал, не успевал за нею. Сказало слово – вовсе дела нет, Но дело поступило поумнее. Нашло случайно […]
Я прокинуся з тобою на світанку, Ніжно скажу доброго ранку. Зварю каву смачну до сніданку, На ввесь день заряджу її сонцем, Яке світить з душі променем. Відчуватимеш мій невидимий дотик, Навіть, коли не бачиш мене, І летітимеш на крилах додому, Знаючи , що чекаю тебе. 27.01.2021