У зоряних садах Квітнуть лілії І червоних троянд Золотисті лінії… 2 Дерева зоряні Схиляють віття І гарцюють коні З 18-го століття… 3 Зоряні люди Живуть у садах, У них зоряні руки І душа в небесах… 4 І зоряні очі У зоряних людей… Цей сон […]
Daily Archives: 07.02.2021
8 posts
Вбивця стріляв дуже вперто, Намагаючись розтрощити серце, Коли побачив засмаглого юнака, То не затремтіла у вбивці рука … Вбивця бачив як юнак сміявся І він смерті просто не боявся, У юнака такі глибокі карі очі, Може трохи бентежно – дівочі, Але такі прозорі та ясні Дивились в очі вбивці […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/dana-vodu-lyla/ Ріки кам’янії, звії сніговії на них налітали, снігу накидали. Лиш припорошило, далина премила, сонце на світанку у небеснім жбанку. А може то Еос з далини всміхалась, шарфи кольорові в небі простягала? Полиски рожеві, смужечки сині, отакі привіти послала землі. Високо у горах річка кам’яна, […]
Минає день під музику з дощем, У краплях – нотах час співа і плаче, Накриє вечір сутінки плащем, А ніч засне на холоді терпляче. Там злі вітри блукатимуть навкруг, Пітьма укриє мороком холодним, Проснеться день поміж промоклих смуг, Й озветься ранок словом благородним. Крізь темінь мряк і відчаю дворів, Всміхнуться […]
Ти… і так бажана і так неосяжна водночас Так окрилюєш і така недоторканна Ти… ніби привид коханої Данте крізь час Така свята і така ж тверда і жорстока Ти… о, якою ти на справді є – хто скаже? Що ховаєш за мовчанням зухвалим… Ти… така горда уся а може… а […]
Вогненне жало впилась в тіло. Ой, як пече — вже не болить. Сьогодні смерть не помилилась — Ворожа куля долетить. Приціл спіймав гаряче серце, Москаль натиснув на курок. Шмальнув на втіху під реберце— Козак зробив останній крок. Такі у нас сьогодні друзі, Такі у нас тепер брати. Козак лежить в […]
Руки его устали, Веки его дрожат, Он – монах поневоле: Мысли без дела кружáт. Ветром буйным – снаружи, Холодом мерзким – внутри, Чувства и память, как стужа, Сердце замерзло в груди. В черных одеждах он бродит, Черный фонарь несет, Свет бесконечный он дарит: Может, кого-то спасет. Согреет, отлечит другого. Холод […]
Лебедики-лебеді, У блакитнім небі ви Махали крилятами, Із нами прощалися. Лебеді-лебедики, Летите далеко ви Через море синєє, Яке грає хвилями. Бо впадуть сніжиночки Пухом лебединим вже, Мороз скує річеньку, Сховає водиченьку. Як весна-паняночка В зелень заквітчається, Знову горді лебеді Прилетять до нас тоді. 2016 р.