Не ідеальна Ти знаєш, я не ідеальна, Ніколи нею не була. Я чула, лиш, дурні слова, Моя довіра була марна. Ти знаєш, більше не потрібно.. Прости… Пробач… Допоможу. Лихого більш не підкажу, Спокійна тиша необхідна. Думки свої упорядкую, Поїду до своїх зірок До себе я зроблю цей крок, Та за […]
Monthly Archives: Лютий 2021
408 posts
. . ДОЛЕ, ДОЛЕНЬКО МОЯ! . .Моя ти УКРАЇНО, доле, доленько моя, . .Чому ж така ти безталанна? . .Щаслива і нещасна УКРАЇНОНЬКА твоя, . .Прекрасна і багатогранна. . .Чому страждають люди, й досі плачуть матері, . .То чим всі БОГА прогнівили? […]
Я не хочу сходить с ума, От твоих золотых волос, А хочу быть в себе, В воплощении грёз, До секунды с тобой, Хочу помнить я жизнь, Ты расстанься со мной, Когда не сможешь любить, Настоящим и тут, Весь в тебе, ты во мне, Переливами слёз, От любви как в беде, […]
Дитяча Планета – Ти – мрія поета! В коханні, тобі, зізнаюся! В чудові твої лабіринти – тенети Із радстю віддаюся. Грайлива, весела, Де час не помітний, Дитинства, ти, зірка яскрава! Спортивна і творча, Смачна і привітна, Ти кожній дитині цікава! За дружбу люблю я, тебе, і за свято, […]
Бокал воды чистейшей ему я протянула… И из того источника сама воды глотнула И разлилась джерельная по телу и по венам Как будто платье капель я на себя надела Очистилась, проснулась и свежесть в теле стала Бокал воды чистейшей ему я обещала… Слова свои держу я – бокал вот протянула […]
В своём царстве тьмы Я неудержима! Меня сделал ты! Теперь я машина! Уверенность, гордость – Без доказательств, Договоренность – Без обязательств! Я надену броню – Доказать свою силу! Я тебе докажу! – Я не победима!
Его, её любовь спасала, Он верил ей, и думал, что любим, Когда она другого обнимала, Его без тела навсегда похоронив. Кричали в небе птицы из металла, Ломались, словно, спички корабли… Огню и смерти было места мало… Pearl Harbor утопал в крови! А тихий океан, лишь тихий с виду, В своей […]
Давно стихов я философских не писала, О крыльях ночи, языках огня О той звезде, что с неба к нам упала Осуществив желанье для меня… Твой голос столько лет я не слыхала… Уже не вспомню нотки я его Лишь в вайбере случайно увидала Холодных букв далекое тепло… Не видно […]
– А нехай вас переверне та гепне… Хто її пустив? Де Сидоренко? Рома, ти в дозорі чи в носі, як завжди, колупаєшся? – старшина Петро Йорж був такий злий, що випромінював енергію, майже іскрив. Сидоренко, худючий очкарик, на якому теліпався одяг явно на три розміри більший, винувато глянув на закоренілого […]
Тато ти був для мене немов рай на землі , Немов сонця яскраве проміння Що зіграло щось у душі. Усмішка твоя заспокоювала мене завжди. Але ти вже не зі мною. Пять літ болить моя душа, Розривається від болю. Сумую за твоїм теплом. Люблю і буду любити тебе завжди. […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/nache-moyisej/ Життя складне, коли простим бувало? Тільки здавалось іноді таким, як хвилі шторму затихали і штиль на морі наступив. Але отак буває зрідка: хвилину може цілу, або дві, і знову хвилю жене вітер, накотиться на береги. На березі бувають скелі, стоять неначе криголам, потужна хвиля ударяє, розсиплеться […]
Волшебный луч невидим, некасаем, картинкою бегущий на стене, волшебный луч как будто осязаем, картины прошлого вдруг оживают все. Мигающей картиной жизни, что мчится лентой налегке, кому-то прошлое напомнит, бег времени быстрее стал вполне. Бегущим оживают водопадом, жизнь прошлая мелькает на стене и прошлый век как будто рядом в […]
Валентина Дергунова ” НОЧНАЯ НЕЗНАКОМКА” ГЛАВА 1 ” САДОВНИК” Стоял месяц май, цвели деревья и цветы. Цвела сирень и лесные цветы на берегу реки, куда красивая луна словно вливали свой серебристый цвет и он небесным сиянием расплывался на поверхности реки. И тут на серебристом зеркале реки плавали кувшинки, и какие […]
Дай Боже всім і сили, і тепла. На кожен крок – здоров’я і натхнення. Щоб наша Доля світлою була, Благословенна.
Непрохані сльози дощем на папері запалюють зорі прийдешніх віків, сховалась знемога за хмари високо, наснилась дорога минулих гріхів. Стежками крізь долю блукає початок, не вірить нікому замріяний дим, весняне сумління не сміє мовчати, коли вицвітає оздоблення зим.
Я любить тебя всегда так буду! Навечно ты со мною или нет, Твои глаза уж знаю не забуду, Они мне откривают свой рассвет. Я так дышать отчаянно и буду! Сколь жизни нашептали мне года, Пускай оно меня когда-то сгубит, Но та любовь,как воздух мне чиста. Я так любить и верить […]
Так тепло й сонячно надворі У день погожий весняний, Берізоньки дві білокорі Зелені стрічки заплели У кучеряві коси довгі, В горошок чоний сукні білі Їм личать, бо такі чудові. Як в наречених на весіллі. 2016 р.