А ліс горів оранжевим, червоним, Прощалось літо клином журавлів. Блискучим переповненим галоном Ставок гойдав купчастих кораблів. Пожовклі трави дихали туманом, Холодні роси капали з осик. Самотній клен здавався дідуганом, Величний дуб розгублено поник. Зігнулись верби косами у воду- Вели із берегами діалог. Осіння рима аж до небозводу Писала тихо для […]
Daily Archives: 07.09.2021
6 posts
Заграй водограй пісню осені у сонці, У краплях води срібні ноти відправляй, Згадай водограй, ранні промені в віконці, З світанком роси, вигравай і не втікай. Спадає листва, у мелодії грайливій, Холодна вода, добавляє нові сили, У срібнім вікні-розлітаються краплі, А дні золоті, виграють нові спектаклі.
А знаєте? Навіть в негодяній осені, Можна знайти пречудовий момент, Затишно примостившись на кухні, Під стукіт дощу пити глінтвейн. Поривчатий вітер біснується, Накликати намагається холод, Та байдуже, настрій мій не зіпсується, Переді мною закоханий погляд.
Вічність це ми, вічність це все, що на вік закарбовано в нашій душі. Палкі відчуття, любові краси. Ті дні незабутні, теплі, ясні. І митті що серце не раз хвилювали, забути не в силах, як не проси. На згадку лишились, на вік оселились. Десь у куточку, квітучій душі. Те небо […]
Ну як оці розлоги не любити, Де навесні і палиця цвіте? Пройди-но скільки хочеш цього світу – Подібне не зустрінеться ніде. Тут у дощах громи сміються лунко, Ясніють дні у поглядах калюж, І ми, чиїсь негадані дарунки, Мов зернята розкидані довкруж.
ВОНА Хоч у фаворі – серце в мінорі… Смутку вуаль, чиста печаль… Станом зваблива, та норовлива… Дика, як кішка, іноді (трішки!)… Сплячий вулкан, щастя фонтан… Або рабиня, або богиня… Ким же їй бути?..хоче почути… Їй підкажи…Допоможи… Бабинець Ю.Ю.