І де ж тепер твоя краса, людино? Куди поділася вона уся нараз? Тепер, коли лежиш у домовині! Коли ти більше не серед живих! І де ж поділась пишнота і врода, Що з юних літ, котрих давно нема? Отих років, і втрата їх даремна… То в чому ж (людино) уся твоя […]
Daily Archives: 06.10.2021
Єдине гроно винограду,Біленький іній огортає,Чекав рятунку до останку,Та звісно мрійності він в’язень. Думки чіплялися зловіщі,Тривожна в’їлась безнадія,Тож доля тисла і покірність,Душа надломлена наївна. Навіщо соком наливався,Нектар солодкий грів на сонці,Дарма на користь сподівався,Невже замерзну на морозі? Припав весь солод до серденька,Зібрався фатум зустрічати,Почувся голос, мить бентежна,Відкинув швидко всі образи. Дитина […]
Усе, що в мене є – життя і доля, Даровані мені один лиш раз. На то була, напевно, Божа воля, Призначення є в кожного із нас. Моє життя – то найрідніші люди, З якими поруч, щоб там не було. Крізь терни й відстань – відчуваєм всюди Любов, турботу і […]
Мій подих злітає у синю блакить, Як дим, розчиняється вітром, Здіймається, квітне і знову летить, Мов птах самотою розбитий. Тернистим шляхом, повз берізки гнучкі, Крізь верби й високі тополі, Летить над водою, в сліпу далечінь, Мов птах із полону на волю. До тебе летить, але вітер німий Всі сили його […]
Хоч літа на осінь повернули. Літечком вони вже відцвіли, Але серденько кохати не забуло І любов”ю повниться завжди. То дарма, що кучері сріблясті Із русявих стали вже давно Та душа моя так прагне щастя, Віддавать тобі своє тепло. І нехай вже сиві твої скроні, Але очі сяють, як тоді. Мої […]
Суворий “Пишний” Сулейман з візитом до каді Стамбула: “Закони…каже що Коран?.. чи справедливі?” – мова була. “Усе,як пише шаріат, сказати б можна,досконало… Але…- Але?.. -Ходім у сад, я доведу,що цього мало… Ти для османів їх писав – сказав,як садом простували – але ж пів-світу звоював й османи все у рабство […]