Не можна спати… Цей рясний грудневий дощ безжальним катом серце зморене карає, слізьми розбиту душу омиває, сочиться до її найглибших товщ… Що сподівання?… Що надії марні? Що? Коли закутий ти в тугий ланцюг обставин, мов заплатив свободу й волю як заставу, та приплатив, насправді, за ніщо. Та ще й той […]
Daily Archives: 05.12.2021
Предыдущая часть: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/rastsvely-podsolnuhy-v-sada-na-krayu/ Застелился дивный вечер будто рыжее пятно, сядет солнышко далече, но увидим всё равно. Рыжей стала вся округа, рыжим мир ставал вокруг, даже море таким стало, горизонт, что вдруг потух. Становился тихим, тёплым и прибудет в берега, с пеною бушуют волны, посильней в скалы бока. Где […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/chudovi-krayevydy-ozhyvut/ Під крислатою вербою стояв хлопець з дівчиною, принц з Авророю стрічались та скоренько обнімались. “Здрастуй, серденько моє!” Сватання для них буде, де Марії чудесний край, бо весілля буде, знай. “Сватай, серденько моє, бо піду я за тебе!” Привітав чарівний край, де Марії з феями гай. […]
Як назвати доню батьки мудрували,Сварилися довго, ім’я підбирали.Дуже хотів тато щоб була ОЛЕСЬКА,Сміялася мама, БУДЕ ЛЕСЬКА-ФЕСЬКА. Вибирали довго,заливались сміхом,Підростала доня батькам на утіху,Шепотіла мати, Ксенею назвемо,Ну а ти синочка, трішки підождемо. Не судилось мамі, бавити дитину,На двоє розп’яла смерть тую родину,Не судилось сину, ім’я вибирати,Краще б того горя людям не […]
Любов не треба закривати в скрині,Світити варто благодатним сяйвом,Нехай летить у широчінь блакиті,Голубить променем, витає птахом. Зігріє душу, що у смутку плаче,І вечір зорями прикрасить ясно,Тепло сердечне, хай відчує справжнє,Як пледом вкриє скуті плечі янгол.
Шмель проснулся очень рано. В цветнике, что у фонтана Что-то ищет деловито И жужжит весьма сердито. В разноцветные петуньи, Что всегда цветут в июне Лезет в каждую воронку, А пчела ему вдогонку: – Что ты ищешь там, мохнатый? Будут все цветы примяты! Разошелся, да уж слишком, Неуклюжий шалунишка. – Я […]
Кучеряві хмарки пропливають у небі так низько, Що здається ось-ось ненароком торкнуться землі. Їх відгонить далеко кудись шалапут той вітрисько. Потім спати вкладається в ясена там на гіллі. Той скрипить. ніби вітру співа колискову Або в казку цікаву запросить тихенько його. Вітерець відпочине. тоді пустуватиме знову І шукатиме він усе […]
. . . . . . . .ПОГОВОРІМО, ЛЮДИ, ПРО ЛЮБОВ… . . . . . . . . .Навіщо тихо говорити про сумне, . .Коли хочеться голосно кричати. . .Навіщо і мовчати знов про головне, . .Коли хочеться біль свій виливати… . .Про вічність, сповідь, таїну і про любов, […]