*** І день мине і ніч сховає смуток, І крик душі, обірветься на мить. Від холоду сховаємось до курток, А з болем доведеться просто жить… 24.12.2021. #ВіталійПрокопович #презія #презіяУкраїнською #поетичнийщоденник
Monthly Archives: Січень 2022
Привет, январь, так ярки свечи в фонариках в саду блестят, упряталась Луна под вечер, снежинки начали летать. Кружась на вишнях оседают и засыпают мир вокруг, и укрывають лес и поле, и дальний за полями луг. Блестели фонарями ёлки, где Рождество и Новый год, а ёлки зелены и колки, […]
Хто ти для мене? Хто для тебе я? Найближчі в світі і такі далекі… Ми – незрівнянно більше, ніж сім’я. Коли разОм, на серці – світло й легко. То – наше Щастя, то – наш вічний біль: Кохати назавждИ одну людину, Твій ніжний голос чути звідусіль І знати: лиш любов […]
Чому би не зробити більш могутнім шлях,воюй з кривавим цим тираном – Часом,тим зміцнюйся у своєму тлінні,що більш благе, аніж безплідно римувати?Тепер постійте на вершині щасливих годинй садів дівочих, що багато ще без заснування,з бажанням правим ніс би твої живі квіти,що краще, ніж фальшивку малювати:і рисами життя життя слід відновляти,що […]
Ой. снігами. снігами глибокими Йшла зима семимильними кроками. Принесла із собою колядочки Та щедрівки.І світлої радості. Всім солодка кутя смакуватиме І засяє ялинонька-райдуга. Ці різдв”яні пісні ми співатимем Та Ісуса Христа прославлятимем. 2015 р.
Ви так далеко нині від сімей. Бо Батьківщину треба захищати. Охороняти сон малих дітей Та щоб могли дорослі працювати. Сьогодні ви далеко від родин, Від батька, неньки та рідної хати. А в когось ще дідусь мабуть живий. Що перемогу ніс у 45 -м. Заради них тепер ви на війні, Холодних […]