Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/i-znov-znykayut-vorogy/ Ой, на Купала сонце сідало, місяць світився, вогонь іскрився. А у тій ночі зникають зовсім, орки палають, в землю лягають. Орки ворожі і вони схожі на чортів кляті, зникнуть у свято. Ідуть попід воду, танки відходять, або палають, іскри злітають. Душі кружляють, чорти хапають, несуть у […]
Daily Archives: 07.07.2022
7 posts
А полечко стріло привітно,Де квіти, так буйно розквітли,Та чутно в повітрі залізо,І жалібні звуки сопілки.Були незвичайно щасливі,Ще в тому житті… у час мирний,Це ж треба постати годині,Щоб долю змінити до крихти.Сльоза, породила терпіння,Молитва посилила віру,Любов… то надія й спасіння,Спровадить душевну зневіру.Вируйте простори барвисті,Не дайте лихому осісти,Кружляйте пташки у блакиті,Навіки хай згинуть […]
«Безлюдні стежинки, пустельний ліс…» (Гао Ці) У цій пустелі тільки самота Мені супутником. Отож, як схимник Кудись іду… Під небом, […]
«Прозора волога ввібрала тепло весни…» (Сюй Бень) Весна пелюстками сливи Сховала рядки Моїх прозорих поезій. Травень дощу краплями Розбавив мою туш. Пензлики неслухняні […]
«Ми ще не знаємо, що таке життя. Звідки ми можемо знати що таке смерть?» (Кун Фу Цю Цзи «Лунь Юй») Коли наближався він до […]
«Я продовжую, але не творю, Я вірю в давнину і люблю її всім серцем. Насмілюсь в цьому порівняти себе з Лао Пином.» […]
«Вчений не може не бути твердим і рішучим, бо ноша його важка, а шлях далекий. Ношею в нього людяність – чи це тягар? Завершує шлях, лише помираючи – чи це не далечінь?» […]