Смішлива дівчинка-пустунка,Невтомно бігала по саду,“Ку-ку” кричала, мов зозулька,Утішно радувала маму. Та ж біля яблуні стояла,Знайомі запахи духмяні,Враз ніби дивний фотоспалах,Дивився милий… не в уяві. Незвичним шелестом навколо,Бриніло листячко, мов свідок,Вітрець повіяв загадково,Посипав сніжно-білим цвітом. Мій любий, жити як без тебе?Ці муки стерпіти несила,Душа підказує напевне,Зв’язала стрічка нас незрима. Війна, майбутньому […]
Monthly Archives: Серпень 2025
19 posts
Я не хочу щастя шматочок, Прагну мати його багато, Лиш стрічать його, не проводжати,Радості – джерело, не ковточок. Море ніжності, а не краплину Та добра океан, не трішки І безмежного неба блакиті, А любов нехай лебедем лине. Якщо хоче хто все це мати, То душа мусить бути щедра, Серце сповнене […]
Дід Василь перебирав важкі стиглі качани кукурудзи, які перед тим щойно позривав на полі, здирав з них зелену листяну шкіру, обтинав жовті бороди і сортував на три великих полив’яних миски: – То для онучків, то на продаж, а то для хрума. Кукурудзу нині в селі мало хто вирощував – не […]
Літечка останній день Усміхнувся сонцем, Ноги холодять лишень Срібні чисті роси. Кучерявії хмарки Вгорі пропливають Світлі-світлі ще такі. А за небокраєм Видно сірії тони, Навіть темні трішки. Це віщують нам вони, Що вже осінь близько. 2025 р.
А на коліна не ставай ні перед ким, Перед начальством ти не прогинайся, Перед найближчим другом теж своїм, У ворогів ти не проси пощади. Гордість свою та мужність покажи І доведи, що духом ти незламний, Що в тебе до життя іще жаги Є так багато. Хай тобі позаздрять. А впасти […]
Горобинову ватру роздмухує вітер, Зірочками яскравими айстри горять, Ластівки молоді вже навчились літать, То прощається з нами барвистеє літо. Іще сонечко вдень усміхнеться привітно І купатися можна та позагорять,А намисто з роси вранці й ввечері зимне, Уже ноги остудить, босоніж як стать. Не померла краса іще літа розмаю,Лист жовтіє між […]
Доріжку стелили убивці,Зустріли, так дружньо, красиво,І весело чорт на хмаринці,Погладжував повне барило. Настільки удача стрімливо,Для темної сили звалилась,Любується нечисть візитом,Відтак заподіємо лиха! Хай поки що грають у карти,Радіють від того друзяки,Чим більше лунають гармати,Чорніші приходять світанки. Де гроші, нахаби брехливі,Це рідна стихія, повірте,Як люди побачать безвихідь,Ото й апогей наших цілей!
У кожному дереві – Мертвому чи квітучому, Старому чи щойно зміцнілому, Ховається (до часу) ідол – Іноді гнівний і невблаганний, Іноді життєдайний і життєлюбний (Як теплий весняний дощик). У кожній камінній брилі – Замшілій чи то блискучій, Омитій зливою чи то порохнявій Зачаївся спокійний Будда – Лише звільніть його, І […]
Осене, осене, Я тебе не кликала, Поблукай, прошу я Вуличками тихими. А до мене не йди, Бо ще хочу літечка, Душу не холоди, Хай вона зігріється. І купається теж У любові й ніжності. Невже ти відбереш Миті ці чудеснії? В коси срібні стрічки Ти вплела легесенько. Та прошу, не спіши […]
Вранішня зійшла зоря І світанок розбудила. Прокидатися ж пора, Розправляти дужі крила. Полетіти аж на луг, Де гніді пасуться коні, Озирнутися навкруг, Вмити у росі долоні. Привітатися скоріш Чемно так із ранком-братом, Щоби той не забаривсь Красне сонце зустрічати, Яке гордо виплива Із-за обрію поволі, Ніби за селом у полі […]
Зберу всі промінчики сонця,Та з радістю людям віддам,На диво, так щирості обмаль,Невже огорнула імла? Усе продається віднині,Зневіра, не бачить добра,Тож холод живе у хатині,Бездушні зробились слова. А вчинки хороші, від серця,Вважають, підступна мета,Корисна зробилася фея,І злюща, мов Баба Яга. До чого дійшло все, о Боже!Забули тепло і любов,Отак поступово, ми […]
Зорями, зорями, зорями Ясними айстри горять, Вогні ті різнокольоровії Серця зігрівають всім нам. Росами, росами, росами Посріблені їх пелюстки. Осені, осені, осені Любі вони діточки. 2025 р.
А різнокольорові айстри Засяяли зірками. Це літечко минуло майже, Прощається із нами. Цвітуть на грядці чорнобривці, Пелюсточки вишневі Тягнуть до сонечка жоржини, Троянди ще рожеві Також всміхаються привітно, Теплому дню радіють. Та листя все таки жовтіє, Прощається із нами літо. 2025 р.
Країна, де помер вітер, І воскрес серед паростків жита, Де сталеві ножі дозрівають мов яблука На дереві пізнання добра і зла – На старій яблуні радості. Весталки розпалюють ватру Серед глупої ночі осінніх гусей, Зачиняючи вікна минулого, Одягаючи білі шати Серед міста, що спить. Серед країни, що марить, Серед храму, […]
Горлице сизая, Ніжності пташино, Звуть твоїм іменем Молоду дівчину. Он там голубонька У саду літає, Так свою любоньку Назива коханий. Ластівко, ластівко, Ластівко-пташино, Лагідно матінка Так названа сином. А перепілонька Гніздечко ховає У морі хлібному. Отак називають Люблячі внученьки Бабусю, відомо, Цілують рученьки За працю невтомну. Горлиця, ластівка, Голубонька сиза […]
Багато сіл у рідній Україні, Чудові й гарні всі та мальовничі, Але одне село, одне-єдине Приходить в сни, усе до себе кличе. Зосталась хата біла сиротою,Весною їй співають соловейки, Ніхто не ходить стежкою вузькою, Що споришами заросла давненько. Злітає пташкою угору мальва-ружа, Як літечко барвистеє приходить,Медами пахнуть стиглі жовті груші […]
Осене, осене, Я тебе не кликала, Поблукай, прошу я Вуличками тихими. А до мене не йди, Я ще хочу літечка, Душу не холоди, Хай вона зігріється. І купається теж У любові й ніжності. Невже ти відбереш Мрії ці чудеснії? В коси срібні стрічки Ти вплела легесенько. Та прошу, не спіши […]
Серпневий день отавами запах Та яблуками й грушами в садочку. Вже скоро покидати буде нас Теплеє літечко в ромашковім віночку. Збігають непомітно літні дні, Вже й осінь золота не за горами. Ввижатимуться довго ще мені Літа чудові неповторні барви. 2025 р.