Заспокоюй свої монологи,
непотрібно свідомість картати
та щоразу саджати за грати
де вирують нестерпні тривоги.
Відчувається стан божевілля –
гамівна знову тисне сорочка.
На папері нерівні рядочки
влаштували безглузде свавілля.
Не затиснеш безмежне у крапку
не отримавши вибуху хвилю.
Онімілі слова є безсилі.
По сорочці чорнилами ляпки.
До світанку хвилин безкінечність
видозмінює бачення часу,
перетворює мозок на масу
та спростовує мови доречність.
Виринай же, набравши повітря,
відштовхнись ти нарешті щосили,
тебе іншого змалечку вчили,
що яскрава життєва палітра.
Автор публікації
Думки, мов птахи, в пошуку свободи, мандрують лабіринтами життя.
Достижение получено 17.11.2020
Достижение получено 19.10.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
3 коментарі “Монологи”
Філософська та психологічна глибина вірша є просто вражаючою….У цьому вірші відтворений майже роман про людську душу, яка живе у просторі суперечностей, шукаючи свій власний шлях до світла
Філософська та психологічна глибина вірша є просто вражаючою….У цьому вірші відтворений майже роман про людську душу, яка живе у просторі суперечностей, шукаючи свій власний шлях
Все життя – то шлях пошуку. Дякую Вам, Валерій, за відгук!