Для голосування необхідно авторизуватись

“ЯКБИ МЕНІ, МАМО, НАМИСТО…” – Тарас Шевченко

 

. .              “ЯКБИ  МЕНІ,  МАМО,  НАМИСТО…”  –  Тарас Шевченко
. .Ось велично і поважно завітав – прийшов до нас славний гоноровий рік Новий – 2020. Як якраві миті – миттєвості, спалахували незабутні кадри прекрасних новорічних свят, які надовго запали в душу і серденько. Нас вітали, віншували, величали. Нам зичили, бажали, говорили добрі і щирі слова привітань. З усіх екранів українського телебачення нам дарували милозвучні пісні, запальні танці, мелодійну музику.
. .Та найбільше мене вразили виступи колективів Національного заслуженого академічного ансамблю танцю УКРАЇНИ імені Павла Вірського та Національного заслуженого академічного народного хору УКРАЇНИ імені Григорія Верьовки.
. .І так повіяло дорогою і теплою ріднизною у своєму рідному краї, у моїй славній УКРАЇНІ. Українська народна пісня, вогнистий український гопак, білосніжна українська вишиванка, ніжний барвистий український віночок… І НАМИСТО. Справжнє українське НАМИСТО, яке колись носила моя бабка (по матері).
. .Згадалося оце, як мама відкривала обережно давню дерев’яну скриню, що дісталася їй із “приданим” від матері – батька і показувала, розповідала, розгладжувала дороге для неї НАМИСТО. Намистинки червоного, майже темно-оранжевого кольору у кілька рядів були нанизані на шовкові нитки і з’єднані до купи на шнурочки, нагадуючи витончені коралі небаченої краси.
. .- Дивися, ТАМАРКА, які файні “пацьорки” колись носили дівчата і жінки, надійно оберігали їх, та й вбирали на великі “празники”, у неділю, на велику ПАСКУ… А ще, ади – весільний віночок, у якому я віддавалася і батько з матір’ю робили нам весілля з твоїм татом у селі. Файне весілля було у нас, хоч робилося воно у холодну пору, – поринула у спогади моя мама АЛЛА.
. .Згадалася мені оця розмова з мамою, коли мої внуки САШКО і СОФІЙКА із захопленням переглядали мої прикраси, які носила я в своїй “модній” молодості. А з ними, моїми кровиночками, помандрувала у свої молоді літа я.
. .Ось переді мною яскраві червоні намистинки, що ніжним полум’ям переливалися на одній довгенькій нитці. Нанизані рядочком великі, середні, маленькі “пацьорки” на шнурочку нагадували спілі плоди молодої калини, що вигравали на яскравому сонці і гарно пасували до червоного люрексового плаття. Голубе, як провесінь неба блакитного, намисто було підібране до легенької голубої блузки із хвилястими рукавами.
. .А до світло-синьої блузки з білим дрібненьким горошком пасувало витончене біле намисто, яке було схоже на ажурну плетену прикрасу. Чорне блискуче намистечко прикрашало мене у чорному платті з великим білим горошком, у темно-рожевому з чорним краєм. Довгі білі “пацьорки”, що виблискували, як вранішня роса літнього погожого дня, пасували до кожного вбрання, і я обмотувала їх навколо шиї кілька разів, та й виглядала як гонорова українська пані у народних коралях.
. .Та найбільше мені подобалося вишукане намисто з прозорими перламутровими намистинками, що переливалися чарівним дивограєм небесної веселки і були нанизані на шовкову нитку у три рядочки. Кожний камінець був витончений і вирізьблений як справжній природний діамант. Здавалося, що тримала у своїх руках дивовижний дорогоцінний скарб, який обережно одягала, зав’язувала, любуючись, навколо шиї і довго милувалася перед дзеркалом. Та й знову одягала своє улюблене намисто, аби сфотографуватися разом з однокурсниками на випускний альбом, коли навчалася у Кам’янець – Подільському педагогічному інституті. Спогади…
. .Спогади… Чудові спогади про найдавніші і найпоширеніші жіночі прикраси, на які так зворушливо спонукали неперевершені виступи наших щирих українців Національного заслуженого академічного ансамблю танцю УКРАЇНИ імені Павла Вірського та Національного заслуженого академічного народного хору УКРАЇНИ імені Григорія Верьовки.
. .Спогади про НАМИСТО. НАМИСТО, яке так гарно і ніжно прикрашає кожну справжню україночку.
. .                                               ТАМАРА РОМАНЮК,
. .                                               11 січня 2020-21р.
3

Автор публікації

Офлайн 11 години

Тамара Романюк

587
Коментарі: 25Публікації: 253Реєстрація: 06-02-2020

Золоте перо

Достижение получено 17.06.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 16.02.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій