Вийду з подвір,я
і вже знаю
куди рушати
зачекалась стежина
моїх кроків
а скільки їх зроблено
до цих пір
мама носила мене
по ній
обережно
водила стежина
і в дитсадочок
до школи
мене проводжала
і зустрічала
різною вона була
плакала восени
сміялась весною
тішилась літом
замерзала зимою
і кохана вперше
нею пройшлась
щоб стати дружиною
і дочки теж вподобали
стежину
бігли навипередки
дідусь і бабусь
залишили свої сліди
як і тато
котрих давно нема
вже онуків
на цій стежині
виглядаю
ще живе
моя стежина
