Поставлю собі купу запитань,
та, схоже, всі вони є риторичні…
В історію порину без вагань,
знаходжу приклади там ідентичні!
І відповідь на них чітку я бачу,
зробити що, щоб це не повторилось!
Побачу-зрозумію – сяду і заплачу,
бо рішення лише мені приви́лось…
Бо світ крокує постари́х грабля́х
і но́ві й но́ві гулі набиває…
Казати щось – це, явно, “діло швах”…
Ось знов на них хтось наступає…
2 коментарі “Світові граблі”
Як видно декому не граблі потрібні, а щось відчутніше.
Liza Bird👍
Мы всё postfactum понимаем –
но нас история не учит…
А грабли бьют всё жёстче-круче –
но всё равно “не догоняем”…