На роздоріжжі
На роздоріжжі
Між коханням та ненавистю
Я дивилася у зеркало із жалістю
В нім відображення лиш втомленого щастя,
Котре шукала
Та в пітьмі блукала…
На роздорожжі
Між прихистком чи відчаєм
Мені щодня, ти знаєш, тільки гіршає.
Напевно я сама це дозволяю
Жбурляти в себе камінь самоти
Не мій. Не смій. Не ти!
На роздоріжжі
В самотній тиші ловлю листопад
Та очі ті червоні, як гранат
День новий. Він змінить все на краще
Чи залишилася в мені хоча би мрія?
Чи є в мені надія?
Автор публікації
Я полюбила душу, а не тіло
І щастя криється в буденності життя.
Солодка та оманлива надія
Веде мене за руку в майбуття
Достижение получено 22.10.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
Достижение получено 05.10.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Думок на тему “На роздоріжжі”
Надзвичайно потужна поезі я і не лише про Кохання, і не лише про простір Жіночої Душі. У просторі вірша я бачу безмежний простір Людської Душі, яка так прагне Кохання та Гармонії. Але як знайти цю ГАРМОНІЮ у просторі Кохання,? І саме тому і є це “роздоріжжя”, але так і має бути у просторі Людської Душі, яка за словами видатного російського поета Сергія Єсеніна вічно “сумує” за небом…..