Ступала Доля кроками гучними
Крізь тихий будень і гучні-гучні свята.
І руйнувала капища брудними
Руками грішників, палила їх до тла!
Ішла Любов забутими шляхами
Крізь холод зим і синій жар вогню.
І мовчки в серці будувала храми,
Щоб в них молились ми новому дню.
Мовчала Мудрість – істина відома:
Що лиш терпіння й доброта врятують нас!
І покаяння… Й Божа аксіома:
Минаємо не ми… Минає тихо час!

Думок на тему “СТУПАЛА ДОЛЯ КРОКАМИ ГУЧНИМИ…”
Поезія – це просто шедевр філософської та християнської лірики. Вражений