У сутінках запахла материнка.
Поснулий сад — тендітно, яблунево
торкнув щоки. І місяць, мов дитинка,
ступив в озерне плесо вуглецеве.
Пасе лебідка табунець качок,
струмок пірнає в ковдру жабуриння.
Серпневий місяць стрепенувся, змок
і сіє зорі, наче мрій насіння.
У вербах — лавка. Зупинись. Не диш.
О цій порі солісти — лиш цикади.
А вітер чеше м’яту і спориш…
Холодна ніжність… Що вона розрадить?
Автор публікації
Коментарі: 13Публікації: 15Реєстрація: 13-07-2020
Достижение получено 13.10.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
Достижение получено 03.09.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
2 коментарі “У сутінках запахла материнка”
Гарний вірш. Заходьте і до мене, прочитайте моє творіння)
Неймовірно ніжний вірш.