Я повертаюся до професії.
З оновленим прізвищем, шрамами від кесаревого,
коханням закинута з дому неблизько,
посилена страхом, плачами з колиски,
з досвідом подолання вітрянки і ЗПР
(спасибі, Боже, ці знання вже не потрібні тепер).
З покращеним телефоном і погіршеною грацією,
з ослабленою професійною навігацією,
з котом, пилососом і, звісно, борщами,
з рахунком у банку, у шафі мощами,
з артрозом, дієтами, тортиком на ніч,
з очима, що мрійно вдивляються вдалеч.
З фантазією, що вперлася в серіали,
з ночами, в які від безсилля волала.
З будинком, в якому удень — ні душі,
і з мріями — час їх не зміг заглушить.
Обтерла диплом. В інтернет — кілька строк…
Декретний свій досвід розширю на крок.
Думок на тему “Я повертаюся до професії”
Усміхнулася я 👍
Особливо про мощі в шафі😆