Для голосування необхідно авторизуватись

Кожне місто синє

                               «Сивий ранок впав на місто синє.

                                 Камінь спав – лиш дощ зітхав у ринвах.»

                                                                           (Майк Йогансен)

У цій країні всі міста сині:

Чи то у серпанку, чи то нині смог.

Були колись в імлі, бо замріяні,

Нині зітхає дощ. Нині війна.

Люди розучились плАкати

Нині плакАти: якщо не на стінах,

То в душах. І кожне серце мішень.

І скляноокі зайди по закону інстинкту

Бачать людей як здобич.

Якийсь юнак

У якого замість думок

Завчені фрази,

Замість почуттів кокаїн,

Приїхав на війну про яку мріяв

Ще з пелюшок, бо країна

У якій його ростили

Хвора на обидві півкулі

Свого черепа гідроцефального.

Він так любив убивати,

А нині їде додому

У тісному ящику

Наковтавшись свинцевих слив.

Якби хто спитав: «Навіщо?»

Він би не пояснив,

Бо думати його ніколи не вчили,

А лише вірити вождю-ерзацу

Та пожованому цитатнику.

Позавчора він був шмаркачем,

Вчора легіонером

Потворної імперії казарм,

А сьогодні просто тіло

Заколочене в ящик,

Яке везуть через кордон,

Завтра його зариють

Глибоко в глину

Таємно, без слави почестей.

А місто так і лишилося синім…

І трохи замріяним – як завжди…

Примітки:

Це я про Белфаст та Ольстер, про солдат Британської імперії та про події 1969 року. А ви про що подумали?

1

Автор публікації

Офлайн 22 години

bratlibo

980
Коментарі: 46Публікації: 682Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій