Зорі як зернаНа зимовому небі:Їх видзьобав птахСрібновбраний –Ховається в присмерку.Їх знову насіявЯк пилБог човнів та парабол,Бо зима на дворищахПалацу-фільварку,Де години в барилах винаБережутьДля білявих чужинців,Бо дивись:На ристалищах окаГраф лісів та боліт,Повелитель самотностіВідкриває своє око зле:Навпіл ніч, навпіл полум’я свічки!Б’є в бубон шаман,На офіру не стане волошок,Небо жадібне прагне вогню,А ми […]