Замріяний у соннім спогляданні,Угледів місяченько, там на тверді,Троянду в оксамитнім сарафані,Й красою захопився у натхненні. Окрилена всміхнулася люб’язно,Вся зіткана із ніжності й любові,Побачила закоханості сяйво,І трепетну міжзоряну самотність. Щоденно милувався у мовчанні,Сказати про кохання не посмівши,Поділися слова десь полум’яні.Та сипали амурові лиш стріли. Все навпіл розділилося на ранок,Враз вітер розібрався, […]
Лірика кохання
2237 posts
Засяяла зоря вечірня,У тиші розсипала сріблом,Зворушливо душа тремтіла,І плакати чомусь хотілось. Згадалось, у твоїх обіймах,Я танула під тим жасмином,Ох мало як було повітря,Коли ти цілував неспинно. Мабуть, зачарувала нічка,Якраз напередодні літа,Струїло запашне суцвіття,П’янило, мов любовне зілля. Розлучниця війна забрала,Бентежливий і теплий доторк,На відстані відчуй кохання,Що стелиться тендітним шовком. Здійнятися б […]
Життя промайнуло так швидко,Мов річка стрімка по камінню,Ось тільки лишилась дівчиськом,Прийнявши годину осінню. Свої почуття вже у скриньку,Хотіла закрити на згадку,Забути відтоді стежинку,І звісно прочитану казку. Чому ти приходиш щоразу,У сон мій, як тільки згадаю,Тож навстіж відкрию фіранку,І Всесвіту бачу весь задум. Нове і незвідане сяйво,Іскриться, кружляє, заводить,Таке незвичайне це […]
Знову травневе садів буяння Змушує серце співати. Удвох летимо ми на крилах кохання І нас переповнює радість. Вогонь любові роздмухує вітер Ніжності, ласки й надії. Такі почуття народжують вірші Про те, що ми найщасливіші. 2015 р.
Узяв в обійми Травень Весну-красну, Рожеві й білі сипав пелюстки У коси їй, в любові зізнавався І золоті запалював зірки. Аж засоромилась вона, мов та дівчина І щічки зарум”янились її Пелюстками тюльпанів.На калині Співали про кохання солов”ї. 2019 р.
Ніч навкруг, лиш зорі миготять, Серпик-місяць визирнув з-за хмар. Не минуть нікому її чар, Нічки таємниць не розгадать. Скрикнула десь злякано сова, Стрепенувшись на сосні від сну. Заспівать щоб оду весняну Де знайти, як підібрать слова? В таку пору не зімкнуть повік, А Чумацьким шляхом вдаль летіти І коханій ніжно […]
Мені здавалося, що наші долі, немов суміжні в полі дві тополі, Віти яких вже міцно так сплелися, Неначе ми навік обійнялися… Але прозріння веснянИм дощем ЗалИло в душу мою гострий щем, НезгОда звисла журавлів ключем Я при тобі росту диким плющем… Гризе сумління, мов по стовбурі різцем, Себе з корінням […]
Мeнe ти кличeш у своі світи І швидко так будуєш спільні плани Відразу пeрeходячи на “ти”, Алe між нами щe стоять тумани！ Я нe готова вмить відповісти, Ти знаєш, я нe звикла підкорятись Боюся, щe хиткі між нас мости. За крок до тeбe… Мушу повeртатись…
Я хочу кожного ранку, будити поцілунком, тебе до сніданку. Я хочу, щодня відправляти смс: “Рідний мій, я тебе кохаю! Будеш їхати з роботи, купи щось солоденького до чаю.” Вечерю готувати, чимось смачненьким балувать тебе. Наших дітей спати вкладати. А потім тобі давати себе ласкати і кохати. І щаслива в обіймах […]
Ти казав, аби я слухала свій внутрішній голос. Моя інтуїція каже, що я тебе в трачаю. Тихенько потрохи, все йде до завершення. Відчуваю серцем, а чому так, незнаю. Я чудово розумію, зараз невчасно це кохання. Війна, робота, обов’язок у тебе кожен день. Тоді навіщо та надія, якщо марні сподівання. Лише […]
Воркотіли-туркотіли Біля хати голуби, Ніби всім сказать хотіли: -Ти люби, люби, люби. Так як вмієм ми кохати То не кожен зможе з вас, Щастя вміти дарувати Слід навчитися у нас. 2020 р.
Коли закінчиться війна, Насмажимо удвох картоплі, Напроти сядемо біля вікна І довго будемо дивитись в очі. Побачимо в них синє небо І сяйво сонця на зіницях, Тут тільки ми, неначе серед степу, А ще картопля пахне. Нумо, усміхнися!
А я люблю весну так тиху і чарівну Так ніжну і пахучу Так свіжу і нову. Я так люблю весну – цнотливу і невинну Таку гарячу і таку п’янку. ілюстрація з інтернету
Плачет февраль, зима покидает, Ветер хмельной не уснёт, Что же нас всех весной ожидает, Во что нам судьба плеснёт, Хочется солнца и почек набухших, Хочется детского смеха, Хочется слов и чувств наилучших, Хочется миру успеха, Пусть все герою будут с гитарой, Песни весёлые петь, Чтобы наш клён с подругой […]
Якщо колись зустрінуся з тобою,Від хвилювання щоки запалають,А душу, мушу стримати рукою,Яка бурлить потоком водограю. Тебе любити, відстань не завада,Відколи взимку тішитиме травень,Проймає серце спізнене кохання,Малює тільки з ніжності орнамент. Туманом часто кутало дороги,Рясні дощі робилися, мов стіни,Усе ж пішли на зустріч крізь незгоди,З’явилось сонце…звісно ми летіли. Хоча далось не […]
Можна про кохання помовчати, Але промовчати аж ніяк. А чи серденько буде відчувати Те. що ти думав, та усе ж мовчав. Погляну у твої блакитні очі І зрозумію все без зайвих слів Усе, що ти мені сказати хочеш, Чи любиш мене, а чи може ні. Чи іще буде соловей співати […]
Закатилось солнце, уморилось, Отдыхает в дымке серый лес, А Весне свидание приснилось С Февралём, что чудо из чудес! Он её так нежно обнимает, Одевая бусы хрусталя, Ну, а сам незримо тает… […]
Як тільки сонечко пригріло,Весна співає свій романс,А віти з радісним відтінком,Поважний стелять реверанс. Життя немовби розквітає,Вже більше світла і тепла,Зійшла веселка небокраєм,Торкнулась щирого єства. Яка краса, ось глянь навколо,Ти чуєш, дихає земля,Блакить небесна…під покровом,Кохання… квіти… ти і я.