А небо незвично блакитне,Пройдуся по дивному полю,Ромашками всіяний липень,Безмежно вподобав обнову. Повсюди ласкаве проміння,Долину теплом огортає,Природи пригоже творіння,Малює квітковий орнамент. Любуюся ніжністю цвіту,Не буду зривати букета,У просторі більше є змісту,Лишаться вони для мольберта. Пелюстки торкати не стану,Гадати чого на кохання?Я мовби окутана сяйвом,Учора почула зізнання. Мені б обійняти всі квіти,Та […]
Лірика кохання
2240 posts
Два голуби, два голуби На яблуню сіли, Про кохання голубонькам Тихо воркотіли. Два лебеді-лебедики Плавали рікою І лебідкам любесенько Зізнались в любові. Два лелеки чорнокрилі Край ставу стояли, Ніжно своїх подруг милих Крильми обнімали. Як дивишся на птахів цих – Серденько радіє, Бо так зберігати вірність Не кожен зуміє. 2020 […]
Суцвіття в блакитній кофтинці,Зігріте у променях сонця,Зорить, як небесні зіниці,В сусідстві з жовтеньким колоссям. А полечко золотом сяє,І жайвір підспівує ладно,Природа створила орнамент,Неначе розписував янгол. Волошки, волошки ой сині,Мов очі в моєї дівчини,Отут у дозрілій пшениці,Проймають незвичні мотиви. Тож музика ніжністю лине,Побачивши ноти на квітах,Закоханий в личенько миле,Творив я мелодію […]
Соняхами жовтими Літечко квітує, На душі так сонячно, Бо тебе люблю я. Добрим теплим поглядом Ти за мною стежиш, Почуваюсь молодо, Ти ж, неначе лебідь – Обнімаєш міцно так, Кутаєш у ніжність І зима наші серця Нехай не засніжить. Холод не торкнеться їх, Байдужість і старість. Хай не в”януть там […]
Пробач в останній раз мені, Що йду й лечу до тебе знов, Що я як ангел вишині Несу тобі любов. Що ще остались наші ночі Без єдинних слів “все одно”. Любов за мед солодша, Гіркіша за вино. Я повернусь до тебе удень. Де будеш ти теплом моїм зігріта. Там під […]
Замріяний у соннім спогляданні,Угледів місяченько, там на тверді,Троянду в оксамитнім сарафані,Й красою захопився у натхненні. Окрилена всміхнулася люб’язно,Вся зіткана із ніжності й любові,Побачила закоханості сяйво,І трепетну міжзоряну самотність. Щоденно милувався у мовчанні,Сказати про кохання не посмівши,Поділися слова десь полум’яні.Та сипали амурові лиш стріли. Все навпіл розділилося на ранок,Враз вітер розібрався, […]
Засяяла зоря вечірня,У тиші розсипала сріблом,Зворушливо душа тремтіла,І плакати чомусь хотілось. Згадалось, у твоїх обіймах,Я танула під тим жасмином,Ох мало як було повітря,Коли ти цілував неспинно. Мабуть, зачарувала нічка,Якраз напередодні літа,Струїло запашне суцвіття,П’янило, мов любовне зілля. Розлучниця війна забрала,Бентежливий і теплий доторк,На відстані відчуй кохання,Що стелиться тендітним шовком. Здійнятися б […]
Життя промайнуло так швидко,Мов річка стрімка по камінню,Ось тільки лишилась дівчиськом,Прийнявши годину осінню. Свої почуття вже у скриньку,Хотіла закрити на згадку,Забути відтоді стежинку,І звісно прочитану казку. Чому ти приходиш щоразу,У сон мій, як тільки згадаю,Тож навстіж відкрию фіранку,І Всесвіту бачу весь задум. Нове і незвідане сяйво,Іскриться, кружляє, заводить,Таке незвичайне це […]
Знову травневе садів буяння Змушує серце співати. Удвох летимо ми на крилах кохання І нас переповнює радість. Вогонь любові роздмухує вітер Ніжності, ласки й надії. Такі почуття народжують вірші Про те, що ми найщасливіші. 2015 р.
Узяв в обійми Травень Весну-красну, Рожеві й білі сипав пелюстки У коси їй, в любові зізнавався І золоті запалював зірки. Аж засоромилась вона, мов та дівчина І щічки зарум”янились її Пелюстками тюльпанів.На калині Співали про кохання солов”ї. 2019 р.
Ніч навкруг, лиш зорі миготять, Серпик-місяць визирнув з-за хмар. Не минуть нікому її чар, Нічки таємниць не розгадать. Скрикнула десь злякано сова, Стрепенувшись на сосні від сну. Заспівать щоб оду весняну Де знайти, як підібрать слова? В таку пору не зімкнуть повік, А Чумацьким шляхом вдаль летіти І коханій ніжно […]
Мені здавалося, що наші долі, немов суміжні в полі дві тополі, Віти яких вже міцно так сплелися, Неначе ми навік обійнялися… Але прозріння веснянИм дощем ЗалИло в душу мою гострий щем, НезгОда звисла журавлів ключем Я при тобі росту диким плющем… Гризе сумління, мов по стовбурі різцем, Себе з корінням […]
Мeнe ти кличeш у своі світи І швидко так будуєш спільні плани Відразу пeрeходячи на “ти”, Алe між нами щe стоять тумани！ Я нe готова вмить відповісти, Ти знаєш, я нe звикла підкорятись Боюся, щe хиткі між нас мости. За крок до тeбe… Мушу повeртатись…
Я хочу кожного ранку, будити поцілунком, тебе до сніданку. Я хочу, щодня відправляти смс: “Рідний мій, я тебе кохаю! Будеш їхати з роботи, купи щось солоденького до чаю.” Вечерю готувати, чимось смачненьким балувать тебе. Наших дітей спати вкладати. А потім тобі давати себе ласкати і кохати. І щаслива в обіймах […]
Ти казав, аби я слухала свій внутрішній голос. Моя інтуїція каже, що я тебе в трачаю. Тихенько потрохи, все йде до завершення. Відчуваю серцем, а чому так, незнаю. Я чудово розумію, зараз невчасно це кохання. Війна, робота, обов’язок у тебе кожен день. Тоді навіщо та надія, якщо марні сподівання. Лише […]
Воркотіли-туркотіли Біля хати голуби, Ніби всім сказать хотіли: -Ти люби, люби, люби. Так як вмієм ми кохати То не кожен зможе з вас, Щастя вміти дарувати Слід навчитися у нас. 2020 р.
Коли закінчиться війна, Насмажимо удвох картоплі, Напроти сядемо біля вікна І довго будемо дивитись в очі. Побачимо в них синє небо І сяйво сонця на зіницях, Тут тільки ми, неначе серед степу, А ще картопля пахне. Нумо, усміхнися!
А я люблю весну так тиху і чарівну Так ніжну і пахучу Так свіжу і нову. Я так люблю весну – цнотливу і невинну Таку гарячу і таку п’янку. ілюстрація з інтернету