І все ж таки доля мені усміхнулась, Зігріла серденько коханням твоїм. Любов”ю я дихаю на повні груди, Її посилаю тобі навзаєм. Окрилені радістю й сповнені щастям Удвох зустрічатимемо кожен день, Життя наше сонячним буде й прекрасним, Якщо почуття ми свої збережем. 2014 р.
Лірика кохання
2237 posts
Отлюбила, отстрадала, перемаялась, Так всё вовремя случилось и прошло, Мне весна с тобою стала сказочной, А зима сковала чувства льдом. Отлюбила, отстрадала, перемаялась, Отпустив, своей дорогою ушла, Не останусь там, где не нуждаются, И не стану забирать, что не моё. Отлюбила, отстрадала, перемаялась, Что случается, то к лучшему поверь, Мне […]
Оставьте мне хоть что-нибудь на память, Улыбку, взгляд, дыханье наконец, Угасший в чреслах дикий темперамент, Безумный нрав и смех, как образец. Летите с Богом, ветер странствий в помощь, На крыльях крашеных, седых волос. Союз наш сгнил, как перезревший овощ, И я устал любить вас на износ. Решенье вами принято – […]
Відкрилася нова в моїм житті сторінка, Коли торкнувся ніжно вуст моїх. Я найщасливіша тепер у світі жінка, Ти ж мій єдиний найсолодший гріх. 2000 р.
Напевно прямо в серце,Попало влучне слово,Хоч зараз теплий червень,Душа ж покрилась льодом. Навіщо ранить душу,Укривши тінню зорі?Чому розбурхав бурю,Коли у домі спокій? Почуй же спів незвичний,Це жайвір вище хмари,Вставай, сьогодні милий,Змінити треба барви. Іскриться ніжно щастя,Грайливе сонце – доказ,Від того світла й сяйва,З росою зникне осад.
Тривожний сон розбудить на світанку Ти вжe давно бурлиш в моій крові. Я вибіжу стрічати тeбe зранку Босоніж … по нeскошeній траві. І бігтиму допоки сили станe До того, хто тривожив моі сни. Здаля впізнаю я лицe коханe В тім полі, дe колишуться льони. А ти всміхатимeшся синіми очима І […]
Зима на серці й холод,Хоча пролинув травень,Думки підступні тоскно,Гнітять відлунням вражень. Зітхала біля клена,Втішали ніжні верби,Звучала, мабуть, флейта,Та чулось бились глеки. Якщо з’явилась інша,Відтак нема кохання,Нехай чудова нічка,Йому дарує щастя. Себе любити треба,Навіщо зайвий відчай,Тому на рингу, певна,Бої мене не тішать. Палають зорі ясно,Вітрець лоскоче личко,Чомусь уже не страшно,Назвать байдужість […]
Кохаю… із тобою знай, відкрита,Сказати це, знайшлася десь сміливість,Змінилася сповна, в тім є причина,Віднині оживають сни мрійливі. Емоції злетіли аж до неба,Так начебто з’явилися враз крила,Для щастя відкриваються тенета,Нехай лиш день один, як я хотіла!
Озерця синяви п”янкої В очах твоїх, Краплини течії стрімкої В очах твоїх. Волошки голубі – не в житі. В очах твоїх. Ти даруватимеш щомиті Для мене їх. 1981 р.
На Марс задивлялась Венера,Давно запримітивши погляд,Його виділяла манера,Зорити очима поодаль. Як ближче на зорянім небі,Стрічались вони, то промінням,Торкалися, ніби на злеті,Адоніс… його Афродіта. Стрімкі почуття розгорілись,Узрів наполегливий мрійник,У дивнім міжзорянім світлі,Жіночого стану відтінки. Чекає момент пломенистий,З’єднання планет чимскоріше,Обійме кохану, а зблиски,Розсипле на щастя враз вітер!
Жаль, я любив тебе І вірив твоїм словам. Та це скоро мине. А ти для мене тепер Дешевий самообман. Сон, це сниться мені Уся твоя любов – фальш А ми давно чужі… Давай біжи, біжи Руйнуючи наш рай! Ти більше не моя І говорити нам нема про що! Давай біжи, […]
Осяяла зоря ранкова,Умить зачарувала погляд,Зробилася душа безвольна,О жінко, ти моя Мадонна! На вітрові вихрилось плаття,Торкнулося руки матроса,Уперше і в момент кохання,Неначе обійняв він сонце. Надія промайнула близько,Хто знає, як ім’я красуні?На палубі сміялись нишком,Вона ж із капітаном в шлюбі. ****** Сьогодні неспокійне море,Втікали галасливі чайки,Дощ болісно нутро полоще,Змиває почуття по […]
Лиш подумки подамся в мандри,Враз зорі миготять утішно,Так ніби незвичайні мальви,Розсіялись по небу вітром. На відстані хіба мовчання,Насправді… особлива мова,Розкрилася бодай троянда,Бо щирість ця душі знайома. А ніжності потік безмежний,Полине промінцем довіри,Зворушливі життя моменти,Відтак… без будь-яких обітниць. Відвертістю себе здивую,Все ж бесіди… такі розкуті,Мов випила п’янкого трунку…Тож магії кохання бути!
Мчали коні з золотими гривами І збивали на траві росу. Пам”ятаєш ми були щасливими? Спогад той і досі я несу У своєму серці полум”яному, Там вогонь кохання ще не згас. І сьогодні зіркою яскравою Кличе-манить за собою нас. 2015 р.
Бог не спит – зажигает звёзды, Я в охапку немного беру, И слова из волнующей прозы По созвездиям строк соберу: ” Милый мой, Вы зачем написали? Я не буду Вам отвечать! Но я помню, как Вы целовали… Только Вам так меня целовать!”
З тобою витаю… є крила,Мрійливо кружляю над плесом,Мов чайка, хитаюсь на хвилі,А потім ступаю на лезо. Ти вітер! Підхопиш грайливо,Теплом обігрієш і знову,Повієш холодним поривом,Бо любиш відчути свободу. Вразливе сердечко у пташки,Та зможе сказати відверто,Зберуться ж насуплені хмари,Й устелять грозою пів неба. Навіщо стихії журити?Душі в благодаті потреба,Їй добре парити […]
Коли зійдуть зорі на небі,Вони побачать мою печаль,За тобою сумую навіть,Мовчання накинувши вуаль. Невже зовсім не відчуваєш,Як же ніжно співає душа,У свого серця не спитаєш,Чому притихло це почуття. Зберегти щоби все вдалосяВтихомириш свої пориви,Бо мудрості в тиші знайшлося,Щоб внести в життя корективи.
– Богиня, не жінка! – Бешкетне дівчисько… Лиш мить відділяє пантеру від кішки! – Ви янгол небесний! – А як щодо перцю? У демона янгол ура́з оберне́ться, як “коники” сво́ї пока́жу тобі! Чи янгола в ме́ні побачиш тоді? – Хворію я вами… – Та що ти! Давно? Сказати по правді, […]