Перший день зимовий Вже сипнув сніжку, Вітер співа знову Пісеньку дзвінку. В дзвони кришталеві Також б”є мороз, Нахилилось небо, Упаде ось-ось У земні обійми Дужі та міцні. А може наснилось Це усе мені? 2016 р.
Пейзажна лірика
Осінь переходить в зиму, Кожушок вдягає, зимно ж, Теплу шапку й валянки. Ріки стали замерзати І летить вже сніг лапатий, Покриваючи грудки. На деревах нема листя, Іній на гіллі сріблиться, Мов яскраві зірочки. Зникла десь небесна просинь, Переходить в зиму осінь, Вальс танцюючи легкий. 2021 р.
Красується аж до морозів Білої хризантеми цвіт, Їй не страшні вітри холодні, Щоденно дивиться на світ Щиро, усміхнено та ніжно, Відкрита всім її душа, Приносить нам приємну свіжість І радість в серці залиша. 2015 р.
Берізок оголені плечі Вітер цілує осінній. Та їм це не дуже приємно, Цілунки ж оті такі зимні. А ще дрібна-дрібна мжичка Вкриває їх мокрою шаллю, В сльозах тих красунечок личка, Мені білокорих тих жаль так. Але вже така вона осінь пізня З дощем та із вітром холодним. Тримайтесь, красуні берізки, […]
А вітер сорочку розхристав На старій розлогій вербі, Розвіяв її руде листя І плавать пустив по воді. Кружляють сніжинки в повітрі, Лягають собі на траву. Зима поцілунки-привіти Вже всім посила наяву. 2018 р.
Велика хмара темная осіння Широким решетом дрібненький дощик сіє. Та вже така швидка вона й проворна, Що сонечко закрила боком чорним. А навкруг неї теж все стало сірим, Та прилетів зненацька сильний вітер І хмару ту сердитую і темну Він легко відігнав кудись далеко. Зникла також і дощова завіса, Сонячна […]
Вранці прокинулась – біло надворі, На пелюстках хризантем лежить сніг. Буває таке в листопадову пору, Але так не хочеться ще холодів. Хочеться затишку, сонця ясного, Цілунки його на щоці відчувать. Нехай хризантеми квітнуть чудові, А зимонька може іще зачекать. 2024 р.
Середина листопада, Жовте листя пада й пада. В таку пору падолисту Усе сяє золотисто. Коли сонечко вигляда Із-за хмари.Листопадом Вітерець кружля зі свистом В пізню осінь падолисту. 2024 р.
Клубочиться туман густий над річкою, Не видно нічогісінько за ним, Холодною і мокрою завісою Він дуже схожий та й на сірий дим. Гойдає хвиля жовтий лист вербовий Й латаття ще зелене на воді, Вітер розчісує траві коси руді. Осінній вечір почина розмову. 2015 р.
Молоденькі верби виросли над ставом, Вони водять хороводи навесні У вінках зелених, всі такі яскраві, Аж співати хочеться із ними мені. Влітку свої коси у воді купають, Вітер їх розчісує довгим гребінцем. А верби-красуні барвистим розмаєм Сонечку всміхаються і радіють ще. З дощиком осіннім нумо сльози лити, Бо не повернути […]
Дощ барабанить по підвіконню, Стукають краплі в шибку щораз, Хмар табуни вітерець кудись гонить, Знову настала осіння пора. Лист пожовтів і тремтить на осиці, Удаль відлетіли давно журавлі. Осінь художниця і чарівниця Володарює на нашій землі. 2015 р.
Ще не зів”яли де-не-де троянди, Цвітуть і чорнобривці під вікном. Та листя із дерев вже пада й пада, Встеляє землю диво-килимком. Ступає осінь ним, жовто-багряним, Крадеться тихо-тихо у сади, Де хризантеми квітнуть полум”яно І верби хилять гілля до води. Де яблука вже зібрані та груші, Є й на землі – […]
Осиковий лист так тремтить, Неначе чогось боїться. І навіть як вітер затих, Тріпоче й тріпоче те листя. А може замерзла вона Й зігрітись ніяк не може, Тому ця осика сумна Й у сонячний день та погожий. Не холодно їй, зрозумій, Вдача така вже у неї – І вітряно й тихо […]
Осіння неповторна мить, Вогонь жоржин палахкотить, Опале листя шурхотить, Коли легесенько ступить. Осіння неповторна мить. Осіння неповторна мить Берізкам стрічки золотить, Із вітром дуб щось гомонить, Навіть тоді, коли дощить – Осіння неповторна мить. Осіння неповторна мить, Бабине літечко летить,Сріблом на сонечку блищить. Творити хочеться і жить В осінню неповторну […]
А лист кружляє все й кружляє Та землю килимом вкрива. І від краси рідного краю Аж обертом йде голова. Чи є така іще у світі? Упевнена, що лише тут Яскравіше і сонце світить, Жоржини краще теж цвітуть. Все загадковістю повите,У казку кличе золоту. Як тебе, краю не любити І землю-матінку […]
А бабине літечко Несло в руках скрипочку Із срібними струнами Осені в даруночок. Щоби диво-звуками Чарувала музика Дощова та сонячна – Осені симфонія. 2016 р.
Дмухнула осінь листячком жовтавим І котиться воно в траву м”ячем, Усюди-всюди та її заграва Багряним розсипається дощем. А черешневі вогники-листочки Спалахують на сонці, мов рубін, Розшита у калиноньки сорочка Узорами з червоних намистин. Корона, наче в принца є у клена, Берізонька у золоті ряснім. Лише ялинонька завжди-завжди зелена: Восени, взимку, […]
Кетяги калини звисають додолу, Ягідки червоні соком налились. І летить вітрисько берегами й полем, Згодом раптом втихне.Мабуть що втомивсь. Вже побагряніло листячко на кленах Та на землю пада килимком м”яким, Пензликом пройшлася осінь по деревах, По кущах і травах.Це ж бо диво з див. Ватру горобини вітерець роздмухав І вона […]