І це фарби мої? Це палітра моя? Цей набір сірих плям? Серед сірого міста і сірих людей Де на площах гуде колізей, Де тортури – буденність, Де схиблених часом ідей, Кольорові обгортки Кидає в юрбу берендей. І цей край – моя Русь? Ця юрба – мій нарід? І цей злодій […]
Верлібр
858 posts
«На край небосхилу, туманний скорботний, Йшла ніч, набрякаючи зорями й тінями А я, бородатий чаклун оповідок, Слухав говірки каміння й рослин.» […]
«… в яєчній шкаралупі, серед ночі з її прокуреним скелетом, серед нудьги моєї уламків кістки Місяця, у радості моїй, що схожа на тортури…» […]
«Вогню вогонь не покладе межі Дощі не каламутять глибини Та схоже схожим назавжди живе, Чуже чужим живитись може…» […]
